Карл I (князь Ліхтенштейну)

Карл I фон Ліхтенштейн нім. Karl І. von und zu Liechtenstein
Портрет 1625 року
Перший князь Ліхтенштейну
Спадкоємець:	Карл Ейсебіус Ліхтенштейн
Народження:	30 липня 1569(1569-07-30) Валтіцеd
Смерть:	12 лютого 1627(1627-02-12) (57 років) Прага, Чехія
Поховання:	Сімейна гробниця Ліхтенштейнівd
Рід:	Ліхтенштейни
Батько:	Гартманн II фон унд цу Ліхтенштейн
Мати:	Анна Марія цу Ортенбург
Шлюб:	Анна Марія фон Чорна-Гора унд Аусзее
Діти:	Анна Марія Франциска Барбара Карл Ейсебіус
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Карл фон Ліхтенштейн (нім. Karl von und zu Liechtenstein; 30 липня 1569 — 12 лютого 1627) — родоначальник княжого роду Ліхтенштейнів, вірнопідданий Габсбургів у роки Тридцятирічної війни, що отримав від імператора княжий титул. Перший серед Ліхтенштейнів кавалер Ордена Золотого руна.

Карл був старшим сином Гартманна II фон Ліхтенштейна та Анни Марії цу Ортенбург. Хоча виховувався він у протестантській вірі, у 1599 році Карл перейшов у католицизм і вступив на службу до імператора Священної Римської імперії Рудольфа II, який незабаром призначає його на посаду головного інтенданта. На цій посаді Карл перебував до 1607 року.

У суперечці за землі між імператором та спадкоємцем престолу ерцгерцогом Матіасом, Карл приймає сторону другого, за що той, на знак подяки, дарує Карлу в 1608 році спадковий титул князя.

У 1614 році князь Карл I приєднує до своїх земель Сілезьке князівство (герцогство) Троппау.

Під час Тридцятирічної війни Карл виступає на боці Католицької ліги. Він бере участь у придушенні Богемського повстання, в арештах і стратах уцілілих учасників битви на Білій Горі. У подяку за це, у 1622 році імператор Фердинанд II призначає Карла на посаду губернатора і віце-регента Богемії та робить кавалером Ордена Золотого Руна. У тому ж році Карл приєднує до своїх володінь герцогство Егерндорф і ряд володінь, конфіскованих у заколотників.

Після смерті Карла 12 лютого 1627 року, князівський титул, відповідно до сімейної угоди 1606 року, успадковує його старший син Карл Ейсебіус.

Крім Карла, у Гартманна II, який належав до Нікольсбурзької (нім. Nikolsburger) гілки династії Ліхтенштейн, та його дружини Анни Марії цу Ортенбург, було ще, принаймні, двоє синів: Максиміліан (нім. Maximilian) та Гундакер (нім. Gundaker).

Прийнявши католицизм та вступивши на службу до імператора, брати уклали у 1606 році нову Сімейну угоду, згідно з якою, старший син найстарішої гілки династії отримував право називатися спадкоємцем та міг представляти династію як Регент Роду Ліхтенштейн. Умови цієї угоди, включно з іншими уточненнями, були об'єднані у новому Законі про Княжу династію 1993 року, який сформував основні права спадкоємства трону в Князівстві Ліхтенштейн^[1].

У 1592 році Карл одружився з Анною Марією фон Чорна-Гора унд Аусзе (нім. Anna Maria Schembera von Czernahor von Boskowitz, 1569–1625), з якою у нього було, принаймні, четверо дітей:

• Анна Марія (7 грудня 1597 — 26 квітня 1640);
• Франциска Барбара (1604–1655);
• Генріх (помер у дитинстві);
• Карл Ейсебіус (12 вересня 1611 — 5 квітня 1684).

• Ліхтенштейни
• Список князів Ліхтенштейну

• Князь Карл І (1608—1627). Князівський рід Ліхтенштейн(англ.)