Кароль Сверчевський

Кароль Сверчевський
пол. Karol Świerczewski
Народився	22 лютого 1897(1897-02-22)[4][5][…]  Варшава, Російська імперія[7][1]
Помер	28 березня 1947(1947-03-28)[1][2][3] (50 років)  Яблоньки, Гміна Балигород, Ліський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща  ·загиблий у бою
Поховання	Військові Повонзки
Країна	СРСР  Польська Народна Республіка
Діяльність	офіцер
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Науковий ступінь	доктор військових наук
Учасник	громадянська війна в Іспанії, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Роки активності	з 1917
Посада	Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[3]
Військове звання	генерал-полковник і генерал броні
Партія	Польська робітнича партіяd, КПРС і Соціал-демократія Королівства Польського і Литви
Автограф
Нагороди	Грюнвальдський нагрудний знакd
Медіафайли у Вікісховищі

Кáроль Сверчéвський (22 лютого 1897, Варшава — 28 березня 1947, Яблінки під Балигородом) — польський військовий діяч ПНР, комуністичний генерал. Організатор примусових депортацій поляків до терену комуністичної Польщі. Загинув у бою з УПА.

Працював робітником на фабриці Герляха у м. Варшава. 1915 року евакуйований до центральних районів Росії, де брав участь у більшовицькому перевороті і громадянській війні у складі Червоної Армії. Учасник радянсько-польської війни. З 1921 — викладач і комісар Польської школи червоних комунарів, громадянин СРСР. 1928 закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе, працював у Генеральному штабі РСЧА. 1936 висланий до Іспанії, де під іменем «генерал Вальтер» командував диверсійними загонами іспанської республіканської армії.

У роки німецької-радянської війни — командир дивізії РСЧА на Західному фронті, з 1943 — один з організаторів просталінської Армії Людової в СРСР, заступник командира 1-го корпусу, пізніше — заступник командувача 1-ї польської армії . З 1944 — член і керівник органів Польської робітничої партії, посол Крайової Ради Народової. Із січня 1945 року командував 2-ю польською армією, яка брала участь у бойових діях на заключному етапі війни (на території Польщі, Чехії та Німеччини). Учасник Берлінської битви і боїв за Дрезден. З лютого 1946 призначений заступником міністра оборони Польщі.

Був активним на переговорах із міжнародною Контрольною комісією щодо примусової репатріації поляків із Німеччини і західних країн, а також у США, Канаді та країнах Латинської Америки. У січні 1947 обраний послом сейму.

Убитий під час інспекторської поїздки на українські землі, включені до складу Польщі. У районі м. Балигород, біля села Яблінки, сотня УПА під командуванням майора Степана Стебельського нав'язала його охороні бій, під час якого відомий генерал-сталініст загинув.

У смерті Свєрчевського досі чимало неясного. У тому бою проти 50 поляків стояло 150 оунівців, з кулеметами й мінометами. А вбито лиш генерала та трьох солдатів. Нападників одразу названо "бандою УПА", хоча слідство закінчили тільки тижнів через три. Бандерівці не знімали з себе відповідальності за ту акцію. Але дивно, що "Хрін", який командував однією з тих двох сотень упівців, згодом у своїх мемуарах ані словом не згадав про Свєрчевського.

^[8]

Загибель Сверчевського у бою з УПА була однією з причин, що спровокувала уряд комуністичної Польщі до депортації всіх українців Лемківщини (акція «Вісла») в окремі райони ПНР.

Ясно одне: смерть генерала була не причиною, а лиш вигідним приводом і сигналом для початку акції "Вісла". Її ідея визріла ще восени 1946 року. Інспекційна поїздка Свєрчевського саме й здійснювалася в ході підготовки до акції. Отже, смерть усунула генерала від участі в ній і тим самим уберегла від ганьби.

^[8]

Комуністичний режим намагався зробити з особистості Сверчевського певну легенду, відтворивши, зокрема, його портрет на банкноті в 50 злотих і медалі «За вашу і нашу свободу».

• 
  Сверчевський — крайній праворуч (1945).
• 
  Сверчевський (в центрі) під час своєї останньої інспекційної поїздки (27-28 березня 1947).
• 
  Могила Сверчевського.
• 
  Пам'ятник Сверчевському в Бещадах (сьогодні зруйнований).
• 
  Медаль «За вашу і нашу свободу» з профілем Сверчевського.

• Г. В. Папакін. Сверчевський Кароль [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 469. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• James Neugass War is Beautiful. An American Ambulance Driver in the Spanish Civil War, The New Press, London-New York, 2008
• I. Pidkova, R. M. Shust, K. Bondarenko, «Dovidnyk z istoriï Ukraïny [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]» (A hand-book on the History of Ukraine), 3-Volumes, Article «Сверчевський Кароль [Архівовано 13 березня 2019 у Wayback Machine.]» (t. 3), Kiev, 1993—1999, ISBN 5-7707-5190-8 (t. 1), ISBN 5-7707-8552-7 (t. 2), ISBN 966-504-237-8 (t. 3).