Кароліна народилася 2 березня 1746 року в Буксвіллері. Вона стала первістком в родині спадкоємного принца Гессен-ДармштадтуЛюдвіга та його першої дружини Генрієтти Кароліни Цвайбрюкенської, з'явившись на світ за чотири роки після їхнього весілля. Згодом сімейство поповнилося ще трьома синами та чотирма доньками. Ландграфством в цей час правив їхній дід Людвіг VIII.
Батьки жили переважно окремо: матір мешкала у Буксвіллері, батько полюбляв проводити час на маневрах у Пірмазенсі.[1] Людвіг все життя цікавився військовою справою, в той час як Генрієтта віддавала перевагу культурним та економічним справам. Під час Семирічної війни родина виїжджала до Берліну у зв'язку зі службою Людвіга. Втім, восени 1757 року вони знову повернулися до Гессен-Дармштадту. У 1765 році Генрієтта з дітьми переїхали до Дармштадтського замку. Стара резиденція була непридатною до життя, а нова будівля перебувала в стані будівництва, і в той час її віконні отвори були просто відкритими чи забитими дошками. Для проживання матір веліла звести невеличкі нові будинки.[1] Дітей часто навідувала бабуся Кароліна Нассау-Саарбрюккенська,[2] яка мешкала зазвичай у Бегцаберні.
У 22-річному віці Кароліна взяла шлюб із 20-річним ландграфом Гессен-Гомбургу Фрідріхом V. Весілля пройшло 27 вересня 1768 року в Дармштадті. Союз був династичним та укладеним з політичних мотивів. За три тижні батько Кароліни став правлячим ланграфом Гессен-Дармштадту.
Кароліну змальовували як енергійну франкофілку. У шлюбі з Фрідріхом вона народила тринадцятеро дітей. Втім, в кінці життя її чоловік жалівся, що так і не пізнав любові. Їхніми дітьми були
Мешкало сімейство у Гомбурзькому палаці. У 1795 році землі ландграфства були окуповані французькою армією. Родині довелося виїхати до Пруссії. У 1806—1815 році князівство було медіатизоване, а його землі відійшли Гессен-Дармштадту. Після Віденського конгресу воно стало єдиною державою, що відновила свою незалежність.
Фрідріх пішов з життя у січні 1820 року. Кароліна відійшла у вічність 18 вересня 1821 року. Поховані у родинному мавзолеї Гомбургів у Бад-Гомбурзі.[3]
Фрідріх (1769—1829) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1820—1829 роках, був одружений із британською принцесою Єлизаветою, дітей не мав;
Людвіг (1770—1839) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1829—1839 роках, був одруженим із принцесою Нассау-Узінгенською Августою Амалією, дітей не мав;
Августа (1776—1871) — дружина спадкоємного принца Мекленбург-Шверіну Фрідріха Людвіга, дітей не мала;
Віктор (1778—1780) — прожив 2 роки;
Філіпп (1779—1846) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1839—1846 роках, був морганатично одружений із баронесою Розалією Антонією Шиммельпфенніг фон дер Ойє, дітей не мав;
Густав (1781—1848) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1846—1848 роках, був одружений із принцесою Луїзою Ангальт-Дессауською, мав трьох дітей;
Фердинанд (1783—1866) — останній ландграф Гессен-Гомбургу у 1848—1866 роках, одруженим не був, дітей не мав; після його смерті ландграфство відійшло Пруссії;
Орден Святої Катерини 1 ступеня (Російська імперія), (27 червня 1773).
Примітки
↑ абPhilipp Walther: Karoline, Landgräfin von Hessen-Darmstadt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 410–415. [1] [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
