Кароліс Пожела

	Кароліс Пожела; лит. Karolis Požėla
	Перший секретар ЦК КП Литви
	Перший секретар ЦК КП Литви
1923 — 17 грудня 1926
Народження:	29 лютого 1896 ; Bardiškiaid, Žeimelis Eldershipd, Пакруоїський район, Литва
Смерть:	27 грудня 1926 (30 років) ; Каунас, Литва
Поховання:	Cemetery in Aukštieji Šančiaid
Країна:	Литва; Російська імперія
Освіта:	Дерптський імператорський університетd
Партія:	КПРС і Комуністична партія Литви
Діти:	Juras Poželad
	Медіафайли у Вікісховищі

Кароліс Пожела (лит. Karolis Požėla; 29 лютого 1896, с. Бардішкяй, Паневежиський повіт, Російська імперія — 27 грудня 1926, Каунас, Литва) — один з організаторів Комуністичної партії Литви.

Життєпис

Народився 1896 року в селянській родині.

Будучи студентом Дерптського університету, 1916 року вступив до лав РСДРП, вів партійну роботу в Естонії. Учасник Лютневої та Жовтневої революцій. Навесні 1918 року організував один з перших осередків КП Литви на окупованій німецькими військами території; делегат установчого підпільного з'їзду партії (жовтень 1918).

Після падіння Радянської влади в Литві (серпень 1919) перебував на підпільній партійній роботі у Расейняї та Каунасі, де 1920 створив нелегальну партійну друкарню «Спартакас», був редактором газети «Тесу», органу ЦК КП Литви, та низки інших партійних видань.

Від 1921 року член, а від 1923 — перший секретар ЦК Комуністичної партії Литви. Делегат 5-о конгресу Комінтерну (1924).

Військовий переворот у Литві (1926)

Докладніше: Військовий переворот у Литві (1926)

Заарештований 17 грудня 1926 після державного перевороту під керівництвом Антанаса Смятони. Разом з іншими керівними працівниками КП Литви постав перед військовим трибуналом за звинуваченням у підготовці до комуністичного повстання та разом з Юозасом Грейфенбергерісом, Раполасом Чарнасом та Казісом Гедрісом засуджений до смертної кари. Засуджені розстріляні 27 грудня 1926 року в VI форті Каунаса.

Сім'я

Дружина — Еугенія Тауткайте (1899—1960), революціонерка, письменниця, бранка сталінських таборів^[2].
Син — Юрас Пожела, фізик, колишній президент АН Литви, лавреат Ленінської премії 1978 року.

Пам'ять

За радянської влади у Вільнюсі його ім'ям було названо вулицю.
1973 року в Каунасі встановили пам'ятник «Четверо комуністів» (інакше «Четверо комунарів»; скульптори Бронюс Вішняускас та Наполеонас Пятруліс), нині перебуває в експозиції радянських скульптур у парку Грутас^[3].

Примітки

↑ ^а ^б Пожела Каролис Юозович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 20 : Плата — Проб. — С. 153.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Jauniškienė, Gintarė (15 травня 2008). Pažyma apie Poželų šeimos fondą nr. R-938 (лит.). Lietuvos centrinis valstybės archyvas. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 22 червня 2017.
↑ Keturi komunarai. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.

Література

Bitauskas, Algis; Tamošaitis, Mindaugas (2016). Požela Vladas. У Tamošaitis, Mindaugas; Bitautas, Algis; Svarauskas, Artūras (ред.). Lietuvos Respublikos 1918–1940 m. vyriausybių ministrų biografinis žodynas (лит.). Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. ISBN 978-5-420-01778-4.
Jauniškienė, Gintarė (15 травня 2008). Pažyma apie Poželų šeimos fondą nr. R-938 (лит.). Lietuvos centrinis valstybės archyvas. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 22 червня 2017.
Kulikauskas, Gediminas (2002). 1926 m. valstybės perversmas. Gimtoji istorija. Nuo 7 iki 12 klasės (лит.). Vilnius: Elektroninės leidybos namai. ISBN 9986-9216-9-4. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 23 червня 2017.
Lėka, Aušra (9 березня 2016). Didžiausias, bet mažiausiai tvarus Juro Poželos privalumas. Veidas (лит.). 9. ISSN 1392-5156. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
Lesčius, Vytautas (2004). Lietuvos kariuomenė nepriklausomybės kovose 1918–1920 (PDF). Lietuvos kariuomenės istorija (лит.). Vilnius: General Jonas Žemaitis Military Academy of Lithuania. ISBN 9955-423-23-4. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2015. Процитовано 23 березня 2019.
Lukšas, Aras (5 червня 2015). Išdavęs šeimą ir Tėvynę (лит.). Lietuvos žinios. Процитовано 22 червня 2017.^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
Mockienė, Jurgita (6 грудня 2010). Póžela. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 22 червня 2017.
Šarmaitis, Romas (1988). Lietuvos revoliucionieriai (PDF) (лит.). Mintis. ISBN 5-417-00071-X. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
Stanišauskas, Gediminas (28 грудня 2004). Buvę komunistai pagerbė keturis komunarus. Kauno diena (лит.). Delfi.lt. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 22 червня 2017.
Vitkus, Aleksandras; Freidmanas, Peisachas (10 січня 2010). Ar nuteisti mirties bausme keturi komunistai buvo tik keturi? (лит.). Voruta. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 22 червня 2017.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Пожела_Каролис_Юозович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1975._—_Т.&nbsp;20_:_Плата_—_Проб._—_С.&nbsp;153.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] а ^б Пожела Каролис Юозович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 20 : Плата — Проб. — С. 153.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[2] Jauniškienė, Gintarė (15 травня 2008). Pažyma apie Poželų šeimos fondą nr. R-938 (лит.). Lietuvos centrinis valstybės archyvas. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 22 червня 2017.

[3] Keturi komunarai. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.

[1]

[2]

[3]