Наум Павлович Карповський ( 5 грудня 1907 , Харків — 30 серпня 1978 , Москва ) — український радянський живописець , графік , член Спілки художників СРСР з 1948 року.
Народився 5 грудня 1907 року у місті Харкові (тепер Україна ). У 1925 —1930 роках навчався в Харківському художньому інституті у Анатоля Петрицького та Олександра Хвостенка-Хвостова . У 1932 –1936 роках викладав у ньому. У 1930 —1940-ві роки у Харкові створив багато малюнків для журналів «Всесвіт» , «Жовтень» , «Червоний перець» , «Уж» , створював плакати для «Агітвікон».
До 1941 року жив у Харкові, у 1942 —1945 роках — в Алма-Аті . У роки німецько-радянської війни виконував антифашистські плакати для Агітвікон в Харкові і Агітвікон КазТАГ. Працював в творчо-виробничому об'єднанні художників Казахстану «КазІЗО»[ 1]
З 1946 року жив у Москві . Член ВКП(б) з 1946 року. Співпрацював з газетами «Правда» , «Известия» , «Литературная газета» , «Советский спорт» , журналами «Огонёк» , «Партийная жизнь» ; у 1957 –1965 роках — художник творчо-виробничої майстерні агітплаката Художнього фонду СРСР. Помер в Москві 30 серпня 1978 року.
Працював в галузі станкового живопису і плаката :
картини
«Перехід богунців через Дніпро» (1927);
«Смерть Щорса» (1927);
«Джамбул на коні» (1943);
«Сталін нагороджує героїв в Георгіївському залі Кремля» (1948);
«Клятва молодогвардійців» (1960); плакати
«Слава героям Великої Жовтневої соціалістичної революції …» (1937, спільно з Борисом Дрояронком );
«Якщо завтра війна…» (1939);
«Кожне зерно врожаю — снаряд по ворогу!» (1941);
«Слава Радянським військам, що встановили стяг Перемоги над Берліном!» (1945);
«Женіс куні жасасин! Хай живе перемога!» (1945);
«Хай живе непереможний прапор Леніна-Сталіна!» (1947);
«Працюй із завзятістю бойовою, щоб став колгосп передовим! За чесну працю нагорода чекає: достаток, слава і шана!» (1948);
«Підтримаємо почин шахтарів Донбасу і Кузбасу, забезпечимо дострокове виконання плану видобутку вугілля!» (1949);
«Змагання Донбас — Кузбас має велике значення для подальшого розвитку всього народного господарства …» (1949);
«Збирайте металевий лом!» (1951);
«Слава великим вождям Жовтня!» (1952);
«Друг від друга не відстанемо!» (1953);
«Квітни наш край, як травневий сад!» (1954);
«Хай живе союз робітників і селян — основа радянської влади!» (1954);
«Приберемо достроково!» (1954);
«Героїчною працею спорудимо величну будову комунізму» (1959);
«Живіший за всіх живих» (1970). Брав участь у численних виставках:
6-а виставка українських художників (1935);
Ювілейна виставка художників УРСР (1937);
2-га осіння художня виставка (1939);
2-га весняна художня виставка (1940);
"Поет Т. Г. Шевченко в образотворчому мистецтві "(1940);
виставка художників радянського плаката (1948);
виставка радянського плаката (1950);
«Радянські художники в боротьбі за мир» (1952);
«Портретна мистецтво художників Казахстану» (1954);
Всесоюзна виставка плаката (1957);
Художня виставка присвячена 100-річчю від дня смерті Т. Г. Шевченка (1961);
Художня виставка до 25-річчя розгрому німецько-фашистських військ з Москвою (1966);
Всесоюзна виставка «Радянський політичний плакат за 50 років» (1967);
3-тя республіканська виставка Радянська Росія (1967);
виставка «Московські художники з'їзду КПРС» (1975);
«60-річчю Великого Жовтня присвячується» (1977). Плакати художника знаходяться в Російській державній бібліотеці , Науковій бібліотеці Російської Академії мистецтв, Череповецком музейному об'єднанні, Національній бібліотеці Білорусі , приватних колекціях в Росії і Великій Британії [ 1]
На початку 1960-х років художник надав допомогу правоохоронним органам у затриманні небезпечного злочинця. На прохання Московського карного розшуку створив фоторобот першого радянського серійного вбивці Володимира Іонесяна («Мосгаз»)[ 1]
