Касьонкін Юрій Олександрович
Юрій Олександрович Касьонкін (нар. 26 січня 1950, Кіровоград, УРСР — пом. 24 серпня 2013, Кіровоград, Україна) — український футболіст, півзахисник і футбольний тренер. Володар Кубка Української РСР 1975 року. Всю кар'єру, за винятком періоду військової служби, провів у кіровоградській «Зірці», був капітаном команди. Завершивши виступи, тренував переважно аматорські та дитячо-юнацькі команди. ЖиттєписНародився 26 січня 1950 року в Кіровограді в родині гравця місцевого «Торпедо» Олександра Касьонкіна, який і прищепив синові любов до футболу. З 10 років Юрій почав займатися в спортивній школі кіровоградської «Зірки» під керівництвом колишнього одноклубника свого батька Андрія Галатенка[1]. Кар'єра гравцяЗ 1967 року Юрій брав участь у матчах в дублюючому складі «Зірки». У наступному році він дебютував за основну команду. Згодом завоював довіру тренерів і став стабільним гравцем основи. У період з 1968 по 1971 рік Юрій провів майже 100 матчів, після чого був призваний на військову службу, під час якої виступав за хмельницьке «Динамо». Після демобілізації повернувся в Кіровоград, де поступово став лідером команди. Протягом 8 років (більше, ніж будь-який інший гравець в історії клубу) Касьонкін виводив команду на поле з капітанською пов'язкою. У 1975 році Юрій разом з командою став переможцем Кубка УРСР. Усього за «Зірку» Касьонкін провів понад 400 матчів у чемпіонаті СРСР, поступаючись за цим показником лише Валерію Самофалову й Олександру Смиченко. Юрій вважався одним з найкращих півзахисників української зони другої ліги чемпіонату СРСР, неодноразово входив до список 22-х найкращих гравців цього дивізіону і запрошувався до збірної УРСР[2]. Завершив виступи в 1982 році Після кар'єри гравцяПісля завершення спортивної кар'єри Юрій працював слюсарем на заводі «Червона зірка» й таксистом[1]. Пізніше тренував аматорські команди «Буревісник-Ельбрус» й «Ікар-Макбіл-94» з Кіровограда, а також клуби з Малої Виски та Новомиргорода, які брали участь в обласних змаганнях, керував дитячо-юнацькими футбольними секціями в Державній льотній академії України[2]. З березня по липень 1998 року Касьонкін очолював мелітопольське «Торпедо», яке виступало в другій лізі чемпіонату України[3]. Пізніше очолив Кіровоградську обласну федерацію футболу, однак через проблеми зі здоров'ям (у Юрія був артроз тазостегнових суглобів) був змушений відійти від справ. Через хворобу Касьонкін переніс ряд операцій, останні роки життя майже не вставав з ліжка[4]. Юрій Касёнкін помер 24 серпня 2013 року в Кіровограді в віці 63 років. 17 листопада 2013 року один із секторів стадіону «Зірка» в Кіровограді був названий ім'ям Юрія Касьонкіна, на ньому встановлено меморіальну дошку на його честь[5]. Стиль гриЮрій виступав на позиції плеймейкера. Відрізнявся відмінним баченням поля, вмілим дриблінгом, здатністю віддати точну націлену передачу й непоступливістю в єдиноборствах з суперниками, які значно перевершували його в фізичному плані[1]. Саме з його передач забивалася значна частка м'ячів команди. Найкращий бомбардир в історії «Зірки» Валерій Самофалов назвав Касьонкіна найкращим гравцем з тих, з ким йому доводилося грати:
Статистика виступівКлубна
Джерела:
Тренерська
Джерела:
Досягнення
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
