Касіян Василь Миколайович

Василь Касіян Василь Миколайович Касіян
Підпоручник (лейтенант)
Загальна інформація
Народження	28 листопада 1892(1892-11-28) Микулинці
Смерть	після 1920
Alma Mater	Чернівецький університет
Військова служба
Роки служби	1914—1920
Приналежність	Австро-Угорщина  ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  ЗУНР
Формування	УСС  УГА ЧУГА
Війни / битви	Перша світова війна Бої за гору Маківка Бої за гору Лисоня Польсько-українська війна Битва за Львів Вовчухівська операція Чортківська офензива
Нагороди та відзнаки

Васи́ль Микола́йович Касія́н (28 листопада 1892, Микулинці, зараз частина Снятина Івано-Франківська область — після 20 квітня 1920, місце смерті невідоме) — український військовий діяч, учасник визвольних змагань у 1914—1920 роках, старшина Легіону Українських січових стрільців, Української галицької армії та Червоної української галицької армії.

Народився 28 листопада 1892 року в селі Микулинці (тепер місто Снятин, Коломийського району Івано-Франківської області) у селянській родині Миколи Касіяна^[1]. Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом навчався в реальній цісарсько-королівській школі в Снятині. Після закінчення школи в 1913 році вступив на філософський факультет Чернівецького університету^[2].

З початком Першої світової війни 1914 року добровільно вступив до Легіону Українських січових стрільців. Боєць 2-ї сотні. Закінчив кадетсько-старшинську школу в Єгерсдорфі, отримавши звання хорунжого. Брав участь у боях на фронтах Австро-російської війни, зокрема на Маківці та Лисоні. Двічі був поранений^[2]. Одне з поранень отримав 28 червня 1915 року під час боїв в районі села Бовшів поблизу Галича^[3].

У 1918 році вступив до лав Української галицької армії^[4]. Брав участь у боях проти польських військ під Львовом у званні підпоручника. У тому ж році був тяжко поранений. Після одужання перейшов на Наддніпрянську Україну, де у 1919 році воював проти більшовиків у боях за Київ^[5].

Станом на 20 квітня 1920 року служив у складі революційного комітету коша 1-ї бригади червоних УСС ЧУГА^[5].

Подальша доля невідома. Рідний брат проживав у місті Чикаго, США^[1].

• Хрест «За військові заслуги» (2 листопада 1917)^[6].

• Бажанський М. Вічно житимуть… Постаті від зарання історії, аж до найновіших часів: Біограф. словник. — Детройт, 1984. — 525 с.
• Касіян Василь. Снятин, 1976. Ч. 14. — С. 4.
• Касіян Р. Микулинці: Історичні, життєві і трагічні сторінки села. — Снятин : Прут Принт, 1997. — 64 с.
• Листа втрат Леґіону Українських Січових Стрільців спис ранених, поляглих і тих, що померли від ран та недуг 1914-1918 рр.
• Сіреджук П. Січові Стрільці і Старшини Снятинщини і Заболотівщини. Бібліографічний довідник. — Л: Галич-Прес, 2024. — 208 с.