Катастрофа Boeing 737 у Казані
Катастрофа Boeing 737 у Казані — авіакатастрофа, яка сталася 17 листопада 2013 у Міжнародному аеропорту «Казань» з пасажирським літаком Boeing 737–500 (б/н VQ-BBN) російської авіакомпанії «Татарстан», що виконувала рейс № U9-363 «Москва (Домодєдово) — Казань (МАК)». Пасажирський літак Boeing 737–500 авіакомпанії «Татарстан», що слідував рейсом з московського аеропорту Домодєдово, приблизно о 17 годині 26 хвилин за київським часом зазнав аварії при заході на посадку у Казані. На борту перебувало 50 осіб (44 пасажири і 6 членів екіпажу). За підтвердженими даними, всі люди на борту загинули[⇨]. За даними Aviation Safety Network[1], це друга катастрофа літака цього типу на території Росії після краху Боїнга 737 в Пермі 2008 року, і четверта за весь час експлуатації Boeing 737-500 у світі. Повітряне судноЛітак Boeing-737-500, бортовий номер VQ-BBN[2], заводський — 24785, серійний 1882, перший політ зробив 18 червня 1990. На момент катастрофи знаходився в експлуатації 23 роки і 4 місяці. Літак належав міжнародній лізинговій компанії «AWAS[en]» та знаходився в операційному лізингу у авіакомпанії Татарстан з 18 грудня 2008. ЖертвиНа борту літака перебували 44 пасажири (e їх числі двоє неповнолітніх) і 6 членів екіпажу. Всі вони загинули[3][4][5]. У числі загиблих опинилися глава Управління ФСБ по Республіці Татарстан Олександр Антонов[6], син президента Республіки Татарстан Р. Н. Мінніханова Ірек Мінніханов[6], дружина та пасербиця спортивного журналіста ВГТРК Романа Скворцова[7]. Українка, яка загинула під час катастрофи була кременчужанка Маргарита Ошуркова. Вона 30 років пропрацювала на Кременчуцькій ТЕЦ. З 2002 по 2006 рік була депутатом кременчуцької міськради. Останнім часом працювала у Росії. У загиблої залишилися дорослі син та дочка.[8]
НаслідкиОдразу після катастрофи аеропорт був закритий на добу. Пошуково-рятувальні, слідчі, охоронні та медико-психологічні роботи на місці катастрофи проводили 1,5 тисячі фахівців різних відомств і 240 одиниць техніки. Увечері і в ніч на 18 листопада на місце катастрофи до аеропорту прибули керівники Татарстану (у тому числі батько Ірека Мінніханова президент Р. Мінніханов) та Казані, 18 листопада — російські віце-прем'єр І. Шувалов, глави МНС Росії В. Пучков та Слідчого комітету А. Бастрикін та інші офіційні особи та спеціалісти[10] 18 листопада було оголошено у Татарстані днем жалоби, якого дотримувалися також деякі федеральні телевізійні ЗМІ.[11] На Кременчуцькій ТЕЦ у пам'ять про колишню робітницю оголосили траур.[8] Сім'ям загиблих буде виплачено по 3 мільйони рублів[12], а родини загиблих москвичів додатково отримають 1 мільйон рублів від мерії міста[13]. РозслідуванняРозслідування проводиться Міждержавним авіаційним комітетом за участю представників Росавіації та інших відповідальних відомств. На місці аварії були виявлені контейнери з бортовими самописцями, які мають значні пошкодження. 19 листопада 2013 МАК заявив, що інформація з параметричного самописця була розшифрована. Внаслідок розшифровки було встановлено, що після заходу на посадку літак опинився в конфігурації, відмінної від посадкової. Пілоти збільшили тягу двигунів для припинення зниження та відходу на друге коло. Під дією кабруючого моменту і за відсутністі керуючих дій з боку екіпажу літак перейшов у набір висоти з занадто великим кутом атаки. Через кілька секунд екіпаж різко подав штурвал від себе, внаслідок чого літак перейшов у пікірування та врізався об землю зі швидкістю близько 450 км/год. Всі системи та двигуни були справні та працювали у штатному режимі до моменту зіткнення[14]. У повідомленні МАК також вказується, що у контейнері мовного реєстратора відсутня магнітна стрічка[14]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
