Катерина-Марія Лотаринзька

	Катерина-Марія Лотаринзька; фр. Catherine-Marie de Lorraine
Народження:	18 липня 1552 ; Жуенвіль
Смерть:	6 травня 1596 (43 роки) ; Париж, Французьке королівство
Рід:	Гізи
Батько:	Франсуа де Гіз
Мати:	Анна д’Есте
Шлюб:	Людовик I де Монпансьє
	Медіафайли у Вікісховищі

Катерина-Марія Лотари́нзька (фр. Catherine-Marie de Lorraine; 18 липня 1552, Жуанвіль — 5 травня 1596, Париж) — французька принцеса, членкиня дому Гізів, діячка Католицької ліги, як і її брати, в шлюбі герцогиня де Монпансьє.

Життєпис

Ранні роки та походження

Катерина-Марія народилася 18 липня 1552 року, за іншими даними — в 1551 році. Вона — друга дитина Франсуа де Гіза (1519—1563) і його дружини Анни д'Есте (1531—1607). Мала 6 братів, двоє з яких померли в дитинстві і один підлітком. Серед її братів були Генріх I (1550—1588), Шарль^[ru] (1554—1611) і Луї II^[ru] (1555—1588). Вона та її брати були близькими родичами Валуа і нащадками, за лінією матері, Борджіа.

Виросла в період релігійних воєн.

Шлюб

1570 року стала дружиною Людовика де Монпансьє (1513—1582), старшого від неї на 38 років. Дітей у шлюбі не було. Чоловік помер 23 вересня 1582 року, більше вона не вступала в шлюб^[3].

Пізніше їй пропонували в чоловіки одного з королівських міньйонів Жана Луї д'Епернона (1554—1642), але вона відкинула цю пропозицію.

Діяльність у Католицькій лізі

Була вороже налаштована до короля Франції Генріха III і до Бурбонів. Її вважали керівницею Ліги, вороги ображали, вигадуючи плітки. Активно поширювала папери. У січні 1588 року король зажадав, щоб вона покинула Париж.

12 травня 1588 року стався День барикад. Париж охопило повстання, вбито близько 60 солдатів короля і впала Бастилія. Париж опинився в руках Гізів. Король утік до Блуаського замку. Катерина носила за поясом ножиці і казала, що постриже короля і закриє його в монастирі.

23 грудня убито її старшого брата Генріха, а 24 грудня молодшого брата Людовика. Вбивства здійснено за наказом короля. Вона зненавиділа короля ще більше.

Подальша боротьба

Генріх III помер 2 серпня 1589 року після удару кинджалом Жака Клемана, вважалося що Катерина вплинула на вбивство.

Королем став Генріх Наваррський. Наступні 5 років вона боролась, але її партія програла.

Генріх прийняв католицтво і 22 березня 1594 тріумфально увійшов у Париж. Вона здалася на милість і попросила її вбити. Генріх сказав, що вона під його захистом. Пізніше покинула Париж, виїхавши в Сен-Жерменський палац, але потім повернулася до Парижа.

Смерть

Померла 5 травня 1596 року в Парижі, в ніч її смерті вдарив грім. Лестуаль писав, що це явище мало прямий зв'язок зі злим, безладним і бурхливим розумом герцогині, що помирала^[4].

Родина

Чоловік — Людовик I де Монпансьє

Діти: не було

Генеалогія

Література і кінематограф

Одна з героїнь романів Дюма-батька «Графиня де Монсоро» і «Сорок п'ять». У романах показана змовницею і спільницею братів у спробах повалення короля Генріха III.
«Графиня де Монсоро» (Франція, 1923) — роль виконує Мадлен Родріг
«Графиня де Монсоро» (мінісеріал, 1971) — роль виконує Сильвія Сорель^[fr]
«Графиня де Монсоро» (телесеріал) — у ролі герцогині Олена Амінова
«Графиня де Монсоро» (Франція, 2008) — роль виконує Анна (Енн) Кейлон^[fr]