Катерина Тельничанка

Катерина Тельничанка
Катерина Тельничанка
Katarzyna Telniczanka
Народилася	після 1480
Померла	між 25 серпня та 10 вересня 1528; Вільнюс
Поховання	Краків
Підданство	Королівство Польське
Рід	Кошьцє(е)лецькі гербу Оґоньчикd
У шлюбі з	Анджей Кошьцє(е)лецький
Діти	Януш з князів Литовських, Регіна Шафранець, Катажина, Беата Острозька
	; ; ;

Катерина або Катажина Тельничанка, також Катерина Охштат Тельніц (пол. Katarzyna Telniczanka, Katarzyna z Ochstatów Kościelecka, чеськ. Kateřina Telničanka; 1480—1528) — польська шляхтянка, родом з Сілезії (тому у деяких джерелах вона називається Слєнжанкою^[1]). Була коханкою короля Сигізмунда I Старого і матір'ю трьох дітей від монарха^[2]^[3]. Згодом дружина підскарбія коронного А. Кошьцєлецького.

Біографія

Катерина, яка, як вважається, не була шляхетного походження, можливо, взяла своє прізвище від місця свого походження — села Терніце в Моравії. У джерелах того часу Катерина називалася фрау Катріна Тілліцерін, фрау Катаріна фон Стельніч або Катаріна де Ельштин. Зазначені форми прізвища вважаються спотвореннями первісної форми прізвища де Тельніц^[4]^[5]. Однак її справжнє прізвище, можливо, було Охштат^[6]^[7].

Скоріш за все вона була міщанкою, яка лише для маскування свого стану називала себе пані де Тельніц. На думку доктора Малгожати Дучмал, фахівця з генеалогії Ягеллонів, Катажина Тельничанка (як її зазвичай називають) найімовірніше була найнята на службу до двору польської королеви-матері Єлизавети Ракушанки. Там її і побачив Сигізмунд.

Катерина стала коханкою короля Сигізмунда I приблизно в 1498 році, у якого померла дружина Барбара Запольська. Існують відомості, що сином Сигізмунда і Катерини був Януш, згодом віленський, а пізніше познаньський епіскоп^[8].

Народила Регіну (1500—1526), одружену близько 1518 року з Єронімом Шафранцем, старостою Цешинська (помер 1556/59), та Катерину (1503—1548), яка після 1522 року вийшла заміж за Юрія II, графа Монфорта в Пфаннберзі (помер 1544).

Для Сигізмунда Катерина була більше ніж коханкою. Вони жили разом, любили одне одного, мали дітей. Цей союз пережив багато. Однак він не зміг пережити коронацію короля^[9]. Сигізмунд I усунув Катерину у 1509 році, коли почав серйозно замислюватися над укладенням шлюбу. Однак він забезпечив їй захист у вигляді щорічної пенсії в розмірі 100 дукатів, будинку на вулиці Брацькій у Кракові^[10] та влаштував її шлюб з дипломатом і піскарбієм Анджеєм Косцєлецьким^[11]. Це викликало велике обурення родичів, яке вони демонстрували, наприклад, виходячи із сенату, коли там з'являвся підскарбій.

Чоловік Катерини помер 6 вересня 1515 року, після шести років шлюбу. У декілька місяців після смерті чоловіка у 1518 р. Катерина народила дочку — Беату, яка, за чутками, також була дитиною Сигізмунда^[12]^[13]. Тому не дивно, що Беата користувалась особливим до себе ставленням королівського двору у Кракові, де вона виховувалась. Саме там вона й зуміла привернути до себе увагу молодого князя Острозького, за якого вийде заміж і стане матір'ю Гальшки Острозької; пізніше — дружиною сєрадзького воєводи Ольбрахта Ласького^[14].

Останні роки життя Катерина провела поруч із сином Яном у Вільно, на якого вона мала значний вплив. Вона брала участь у придворних розвагах, займалася знахарством і чаклунством. Вона намагалася налагодити тісніші стосунки з єпископом Пшемильським Петром Томіцьким та великим королівським канцлером Кшиштофом Шидловeцьким. Катерина Тельничанка померла у Вільно і була похована 11 грудня 1528 року в костьолі на Клепажу в Кракові^[15].

Примітки

↑ Ковальський Микола Павлович. Етюди з історії Острога: Нариси. Острог, Острозька Академія, 1998.- с. 46.
↑ Matheson-Pollock, Helen; Paul, Joanne; Fletcher, Catherine (2018-07-16). Queenship and Counsel in Early Modern Europe. Springer. ISBN 978-3-319-76974-5
↑ Segel, Harold B. (1989). Renaissance Culture in Poland: The Rise of Humanism, 1470—1543. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-2286-7.
↑ Rożek, Michał (2008). Meandry kultury czyli Galimatias nie tylko krakowski (in Polish). Wydawn. WAM. ISBN 978-83-7505-249-7.
↑ Bartkiewicz, Kazimierz (1998). Ludzie Środkowego Nadodrza: wybrane szkice biograficzne (XII—XX wiek) (in Polish). Wydawn. Verbum. ISBN 978-83-909375-0-2.
↑ Wójcik-Góralska, Danuta (1987). Niedoceniana królowa (in Polish). Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza. ISBN 978-83-205-3903-5.
↑ Kempa, Tomasz (2002). Dzieje rodu Ostrogskich (in Polish). Wydawn. Adam Marszałek. ISBN 978-83-7174-971-1.
↑ Ковальський Микола Павлович. Етюди з історії Острога: Нариси. Острог, Острозька Академія, 1998.- с. 46.
↑ WielkaHISTORIA. Kamil Janicki. Katarzyna Telniczanka. Polski król przez dekadę żył bez ślubu z konkubiną, urodziła mu przynajmniej trójkę dzieci. 15 kwietnia 2024
↑ Andrzej Nowak, Dzieje Polski. Tom 4. Trudny złoty wiek, s. 147 (pol.)
↑ Sokołowski, August (1897). Dzieje Polski illustrowane (in Polish). nakład Maurycego Perlesa
↑ Ковальський Микола Павлович. Етюди з історії Острога: Нариси. Острог, Острозька Академія, 1998.- с. 46.
↑ Segel, Harold B. (1989). Renaissance Culture in Poland: The Rise of Humanism, 1470—1543. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-2286-7.
↑ Zbigniew Anusik, Królewska krew. Polscy potomkowie Zygmunta Starego i Katarzyny Telniczanki w czasach staropolskich, [w:] Przegląd nauk historycznych, 2018, R. XVII, Nr. 2, s. 30-31.
↑ S. Zagórska, Halszka Ostrogska. Między faktami a mitami, Warszawa 2006, s. 14.

Посилання

[1] Ковальський Микола Павлович. Етюди з історії Острога: Нариси. Острог, Острозька Академія, 1998.- с. 46.

[2] Matheson-Pollock, Helen; Paul, Joanne; Fletcher, Catherine (2018-07-16). Queenship and Counsel in Early Modern Europe. Springer. ISBN 978-3-319-76974-5

[3] Segel, Harold B. (1989). Renaissance Culture in Poland: The Rise of Humanism, 1470—1543. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-2286-7.

[4] Rożek, Michał (2008). Meandry kultury czyli Galimatias nie tylko krakowski (in Polish). Wydawn. WAM. ISBN 978-83-7505-249-7.

[5] Bartkiewicz, Kazimierz (1998). Ludzie Środkowego Nadodrza: wybrane szkice biograficzne (XII—XX wiek) (in Polish). Wydawn. Verbum. ISBN 978-83-909375-0-2.

[6] Wójcik-Góralska, Danuta (1987). Niedoceniana królowa (in Polish). Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza. ISBN 978-83-205-3903-5.

[7] Kempa, Tomasz (2002). Dzieje rodu Ostrogskich (in Polish). Wydawn. Adam Marszałek. ISBN 978-83-7174-971-1.

[8] Ковальський Микола Павлович. Етюди з історії Острога: Нариси. Острог, Острозька Академія, 1998.- с. 46.

[9] WielkaHISTORIA. Kamil Janicki. Katarzyna Telniczanka. Polski król przez dekadę żył bez ślubu z konkubiną, urodziła mu przynajmniej trójkę dzieci. 15 kwietnia 2024

[10] Andrzej Nowak, Dzieje Polski. Tom 4. Trudny złoty wiek, s. 147 (pol.)

[11] Sokołowski, August (1897). Dzieje Polski illustrowane (in Polish). nakład Maurycego Perlesa

[12] Ковальський Микола Павлович. Етюди з історії Острога: Нариси. Острог, Острозька Академія, 1998.- с. 46.

[13] Segel, Harold B. (1989). Renaissance Culture in Poland: The Rise of Humanism, 1470—1543. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-2286-7.

[14] Zbigniew Anusik, Królewska krew. Polscy potomkowie Zygmunta Starego i Katarzyny Telniczanki w czasach staropolskich, [w:] Przegląd nauk historycznych, 2018, R. XVII, Nr. 2, s. 30-31.

[15] S. Zagórska, Halszka Ostrogska. Między faktami a mitami, Warszawa 2006, s. 14.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

Катерина Тельничанка

Біографія

Примітки

Посилання

Portal di Ensiklopedia Dunia