Католицька церква в Хорватії
Като́лицька це́рква в Хорва́тії — найбільша християнська конфесія Хорватії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 3 867 000 католиків (73,53% від усього населення)[1]. Існувало 15 діоцезій, які об'єднували 1603 церковних парафій. Кількість священиків — 2329 (з них представники секулярного духовенства — 1496, члени чернечих організацій — 833), постійних дияконів — 1, монахів — 1018, монахинь — 3288. Окрім церкви римського обряду діє Хорватська греко-католицька церква, що налічує близько 6200 вірних (0,14 %). Історія З раннього періоду існування незалежної хорватської держави (IX століття) вона було тісно пов'язане з латинським Заходом. При першому хорватському королеві Томіславі I відбулися два сплітські церковні собори, які вирішували питання про допустимість богослужіння слов'янською мовою. Незважаючи на рішення, винесені на користь латини, слов'янське богослужіння продовжувало існувати паралельно з латинським і являло собою римську месу, що служать на церковнослов'янською і з богослужбовими книгами на глаголиці. Глаголицький обряд остаточно зник з ужитку в середині XX століття. Після Великого церковного розколу хорватська церква зберегла сопричастя з римським єпископом, незважаючи на тісні політичні зв'язки з Візантією. Після втрати країною незалежності хорватська церква користувалася істотною автономією в складі спочатку Угорського королівства, а потім Австро-Угорщини. В 1687 році хорватський парламент офіційно проголосив святого Йосипа покровителем країни. Після розпаду Австро-Угорщини Хорватія увійшла до складу Югославії, де міжнаціональні протиріччя між хорватами-католиками, сербами-православними і боснійськими мусульманами поглиблювалися релігійними та приводили до конфліктів, останнім з яких за часом стали Війна в Хорватії (1991-1995) та Боснійська війна. В ході військових дій було зруйновано велику кількість католицьких і православних храмів. Потоки біженців (сербів з Хорватії, хорватів з Боснії та Герцеговини) привели до істотної зміни етно-конфесійної картини. Після здобуття Хорватією незалежності була заснована Хорватська конференція католицьких єпископів. У 1997 році створено Хорватське католицьке радіо. Сучасний станКонституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує громадське фінансування і користується від держави низкою привілеїв. Ряд католицьких свят оголошено державними (Богоявлення - 6 січня, Успіння Богородиці - 15 серпня, День всіх святих - 1 листопада, Різдво - 25 грудня, День святого Стефана - 26 грудня), проте в Конституції країни обумовлено, що громадяни, які сповідують іншу релігію, мають право замінювати католицькі свята на свята своєї конфесії, не виходячи на роботу в ці дні. У державних школах існують уроки релігійного навчання, але вони не обов'язкові до відвідування. У країні існує Хорватське католицьке радіо, щонеділі по центральному телеканалу йде пряма трансляція меси з одного з хорватських храмів. Структура Католицька церква в країні включає в себе 4 митрополії, одну архідієцезію прямого підпорядкування та 11 дієцезій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архідієцезію-митрополію Загреб а, столиці країни. Із 2023 титул примаса Хорватії належить архієпископу Дражену Кутлеша. Архідієцезія Задара не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і перебуває в прямому управлінні Святого Престолу. Архідієцезія-митрополія Спліт-Макарська має у своєму складі також і дієцезію Котора в сусідній Чорногорії. Архідієцезія Джаково-Осієк з 2008 року має у своєму складі католицьку Сремську дієцезію в Сербії. У Хорватії організований військовий ординаріат, призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу Конференції католицьких єпископів Хорватії. Єдина греко-католицька єпархія з центром в місті Крижевці становить Хорватську греко-католицька церкву, чия юрисдикція поширюється також і на греко-католицькі парафії Боснії і Герцеговини. Сім хорватських соборів мають почесний статус «малої базиліки»[2]:
Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці і санктуарій Святого Йосипа в Дубоваце (поруч з Карловацем) мають статус національних святинь, є центрами паломництв. Статистика по дієцезіях (дані 2004 року)[3]:
Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
