Катренко Андрій Миколайович
Андрій Миколайович Катренко (7 лютого 1938 — 16 травня 2018) — український історик, архівознавець, археограф, фахівець з нової історії України та української громади Петербурга, доктор історичних наук (з 1994 року), професор (з 1996 року). БіографіяНародився 7 лютого 1938 року на Черкащині. Дитячі і юнацькі роки провів в селі Байбузах (нині Черкаського району Черкаської області). Успішно закінчив місцеву семирічну школу, в 1956 році — Корсунь-Шевченківське педагогічне училище. У 1956–1961 роках навчався на історично-філософському факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив з відзнакою, отримавши спеціальність «історик, архівіст, учитель історії». У 1961–1969 роках працював за фахом у Архівному управлінні при Раді Міністрів УРСР на посаді старшого наукового співробітника видавничого відділу. Одночасно заочно навчався в аспірантурі при кафедрі історії Української СРСР Київського університету, яку закінчив 1967 року. У 1969 році, під керівництвом доктора історичних наук, професора П. А. Лаврова, захистив кандидатську дисертацію на тему «Революційне народництво наприкінці 70-х — на початку 80-х років ХІХ століття в Україні» і невдовзі перейшов на викладацьку роботу у Київський державний університет, де працював на кафедрі історії України. Педагогічну діяльність розпочав на посаді старшого викладача, у 1977 році здобув вчені звання доцента, у 1995 році — професора. З 1996 року — завідувач кафедри давньої та нової історії України. У 1996 році захистив докторську дисертацію на тему «Радикально-демократичний (народницький) рух в Україні у 80-х роках ХІХ століття». Після виходу на пенсію працював на посаді провідного наукового співробітника відділу архівознавства Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Наукова, громадська і педагогічна діяльністьАвтор близько 200 наукових та навчальних праць, серед яких чотири монографії. Праці присвячено історії суспільно-політичних рухів в Україні XIX століття (українського національно-визвольного, радикально-демократичного народницького, земського, студентського та інше), проблемам культури і науки тощо. Серед них:
Разом з сином є автором ґрунтовної історичної розвідки про село Байбузи. Брав участь:
Був членом спеціальних рад по захисту дисертацій в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Під його науковим керівництвом написали й успішно захистили кандидатські дисертації понад десять вчених. Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia