Квасениця звичайна

Квасениця звичайна
Квасениця звичайна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Квасеницецвіті (Oxalidales)
Родина:	Квасеницеві (Oxalidaceae)
Рід:	Квасениця (Oxalis)
Вид:	Квасениця звичайна (O. acetosella)
Біноміальна назва
Oxalis acetosella L., 1753

Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) або щавель заячий, щавух^[1] — багаторічна трав'яниста рослина родини квасеницевих (6-12 см заввишки) з тонким розгалуженим повзучим кореневищем, вкритим м'ясистими лусочками.

Надземне стебло нерозвинуте, на кінцях кореневища розвиваються безлисті квітконосні пагони (стрілки) і пучки довгочерешкових трійчастих листків. Листочки їх оберненосерцеподібні, голі.

Квітконоси одноквіткові, трохи більші від листків. Квітки правильні, роздільнопелюсткові, оцвітина п'ятичленна, подвійна. Чашолистки ланцетні, зелені, пелюстки (12-15 мм завдовжки) білі з рожевими або ліловими жилками, рідко рожеві. Десять тичинок зрослися основами ниток. Маточка одна з п'ятьма стовпчиками, зав'язь верхня.

Плід — гола, зморшкувата, загострена коробочка (10 мм завдовжки і 5 мм завширшки), яка розтріскується на п'ять щілин.

Квасениця звичайна росте в листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Поширена і заготовляють на Поліссі, в західній частині правобережного Лісостепу. Цвіте у квітні-червні.

Квасениця пряма (Oxalis stricta L.) Відрізняється від квасениці звичайної жовтими квітками і облистненими стеблами. Росте по всій Україні, звичайна, як бур'ян, у садах і городах, на лісокультурних площах і лісових розсадниках. Світлолюбна рослина.

Харчова, вітамінозна, медоносна і лікарська рослина.

В їжу вживають листки квасениці, які містить вітамін С (93-114 мг%), солі щавлевокислого калію, яблучну і фолієву кислоти. Вони мають приємний кислотерпкий в'язкий смак, тому використовують їх як приправу до салатів; їх можна додавати до перших і других страв. Листя надає кислуватого присмаку прісним салатам з щириці, лободи, суріпиці, будяка дикого. Квасеницею присмачують яєчню, розтерте листя їдять з сиром та сендвічами. Січеним листям присипають бутерброди з ковбасою, сиром, паштетами тощо.^[2]

Листки, розтерті з цукром, дають корисний освіжаючий антицинготний напій, який також служить протиотрутою при отруєннях ртуттю і миш'яком.

Збір меду з квасениці незначний.

У народній медицині застосовують свіжі листки з квітучими стеблами як засіб для очищення крові, при розладах печінки і шлунка (печія, жовтяниця), при запаленні нирок, цинзі і як глистогінний засіб. Свіжі листки або сік вживають як сечогінний і ранозагоювальний засіб.

Може викликати отруєння великої рогатої худоби. Щавлевокислий кальцій, що міститься в листках, може знайти використання в текстильній промисловості як поновлювач фарб, при ситцедрукуванні, для фарбування шерсті.

• Якщо пересадити цю рослину разом з хвойною підстилкою в горщик, покрити склом і поставити вдома на вікно, то вона буде вегетувати всю зиму^[3]. Можна рослину відкопати і взимку з-під снігу.
• У Ірландії рослину Oxalis acetosella називають трилисником і дарують на День Святого Патрика. Це пов'язано з його листям, подібним до листя конюшини.
• Як і інші види роду Oxalis листя рослини складаються під час сну, спеки та дощу. Закриваються на ніч і квіти. Верх квітоніжки згинається і квітка звисає донизу, що запобігає потраплянню до неї роси.^[2]

• Щавель
• Очиток їдкий
• Список дикорослих корисних рослин України

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Квасениця звичайна

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

• Квасениця звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 198. — ISBN 5-88500-055-7.