Кеплер (місячний кратер)

	Кеплер ; лат. Kepler
	Фотографія Зонду Lunar Orbiter - IV.
	Фотографія Зонду Lunar Orbiter - IV.
	8°07′ пн. ш. 38°01′ зх. д. / 8.12° пн. ш. 38.01° зх. д.
Небесне тіло	Місяць
Діаметр	29,5 км
Найбільша глибина	2700 м
Епонім	Йоганн Кеплер (1571—1630) — німецький математик, астроном, механик, оптик, першовідкривач законів руху планет Сонячної системи.
	; Кеплер
	Кеплер у Вікісховищі

Кратер Кеплер на Місяці — великий ударний кратер між Океаном Бур і Морем Островів на видимій стороні Місяця.

Названий на честь німецького математика, астронома, механіка, оптика, першовідкривача законів руху планет Сонячної системи Йоганна Кеплера (1571—1630); затверджено Міжнародним астрономічним союзом (МАС) у 1935 році. Утворення кратера відноситься до коперніківського періоду^[1].

Опис кратера

Найближчими сусідами кратера є кратер Маріус^[en] на заході — північному заході; кратер Бессаріон^[en] на півночі; кратер Міліхій^[en] на сході — північному сході; кратер Енке^[en] на півдні — південному сході та кратер Местлін^[en] на південному заході^[2].

Селенографічні координати центру кратера 8°07′ пн. ш. 38°01′ зх. д. / 8.12° пн. ш. 38.01° зх. д. / 8.12; -38.01, діаметр 29,5 км^[3], глибина 2,7 км^[4].

Кратер добре видно навіть в маленький телескоп, оскільки він має систему світлих променів, подібно кратерам Коперник і Тихо. Система променів простягається на відстань понад 300 км і перекриває променеві системи інших кратерів. Місцевість навколо кратера має яскравість 5° по таблиці яскравостей Шретера, чаша кратера має яскравість 7°.

Кеплер має полігональну форму і практично не піддався руйнуванню. Вал високий, із гострою, чітко окресленої кромкою, внутрішній схил валу терасовідні структури, у його підніжжя видно сліди обвалу. Кут західної частини внутрішнього схилу становить 42°^[5]. Один із піків у західній частині вала досягає висоти близько 3000 м^[1], об'єм кратера становить приблизно 660 км³^[6]. Дно чаші має невеликий центральний пік заввишки близько 200 м^[7].

Кратер Кеплер, сфотографований апаратом «Аполлон-12»

Асоціація спостерігачів Місяця та планет^[en] (ALPO) відносить кратер Кеплер до кратерів із яскравою системою променів^[8] і кратерів із темними радіальними смугами на внутрішньому схилі^[9].

Швидкоплинні місячні явища

У кратері Кеплер неодноразово спостерігалися швидкоплинні місячні явища (ШМЯ) у вигляді світіння під час затемнень, збільшення яскравості, помутніння.

Сателітні кратери

Кеплер	координати	Діаметр, км
A	7°08′ пн. ш. 36°07′ зх. д. / 7.14° пн. ш. 36.12° зх. д. / 7.14; -36.12	10,7
B	7°44′ пн. ш. 35°20′ зх. д. / 7.74° пн. ш. 35.33° зх. д. / 7.74; -35.33	6,2
C	10°01′ пн. ш. 41°52′ зх. д. / 10.01° пн. ш. 41.86° зх. д. / 10.01; -41.86	11,5
D	7°25′ пн. ш. 41°53′ зх. д. / 7.42° пн. ш. 41.89° зх. д. / 7.42; -41.89	9,5
E	7°23′ пн. ш. 44°01′ зх. д. / 7.38° пн. ш. 44.02° зх. д. / 7.38; -44.02	5,2
F	8°19′ пн. ш. 39°05′ зх. д. / 8.31° пн. ш. 39.09° зх. д. / 8.31; -39.09	6,1
P	12°13′ пн. ш. 33°59′ зх. д. / 12.21° пн. ш. 33.99° зх. д. / 12.21; -33.99	4,1
T	9°00′ пн. ш. 34°37′ зх. д. / 9° пн. ш. 34.61° зх. д. / 9; -34.61	2,6

У кратері Кеплер і в сателітному кратері Кеплер А зареєстровані термальні аномалії під час місячних затемнень. Це явище пояснюється невеликим віком кратера і відсутністю достатнього шару реголіту, який надає термоізоляції.
Утворення сателітного кратера Кеплер А відноситься до коперниківського періоду^[6].
Утворення сателітних кратерів Кеплер C і E відноситься до ератосфенівського періоду^[6].
Утворення сателітного кратера Кеплер D відноситься до раннеімбрійского періоду^[6].

Література

Gerald North: Den Mond beobachten. Spektrum, Akademischer Verlag, Heidelberg — Berlin 2003. ISBN 3-8274-1328-1
Rolf Sauermost (Hrsg.): Lexikon der Astronomie. Die große Enzyklopädie der Weltraumforschung. In 2 Bänden. Herder, Freiburg — Basel — Wien 1989f. ISBN 3-451-21632-9
Antonín Rükl: Mondatlas. Werner Dausien, Hanau 1990. ISBN 3-7684-2047-7