Кернякевич Роман Онуфрієвич
Рома́н Ону́фрійович Керняке́вич (*25 лютого 1909, Микитинці, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — †1945, невідомо[1]) — український футболіст та спортивний діяч міжвоєнної доби в Галичині. Життєпис та спортивна кар'єраНародився 1909 р. в околицях Станиславова у родині Онуфрія та Марцелі Кернякевичів. Під час свого навчання в Станиславівській українській гімназії захопився футболом. У другій половині 20-х потрапив у поле зору функціонерів найвідомішого місцевого спортивного товариства міжвоєнної пори «Ревера». В його лавах переважно змагався за резервну команду футбольного клубу. Водночас 1927 р. Р. Кернякевич спільно з невеликим колом однодумців виявився причетним до організації при станиславівській «Просвіті» на Гірці дружини копаного м'яча «Сокіл». Але через брак фінансово-організаційної підтримки цей колектив доволі швидко припинив своє існування[2]. Надалі свою спортивну кар'єру Р. Кернякевич пов'язав з УСТ «Пролом», утвореним наприкінці 1929-го українцями Станиславова. Офіційний дебют у складі нового клубу відбувся 4 травня 1930 р. в поєдинку турніру кл. «Б» Станиславівського підокругу Львівського футбольного союзу[3]. Переважну більшість своєї футбольної кар'єри провів на позиції форварда, хоча часом у разі потреби виступав і в центрі півзахисту. Починаючи з 1934 р., кілька сезонів зберігав за собою почесний пост капітана «Пролому». Був рекордсменом за кількістю сезонів, проведених у складі команди, та чи не єдиним футболістом, який захищав її емблему і кольори на полі протягом всього періоду існування клубу. Окрім футболу, захоплювався також іншими видами спорту, був активним членом шахової секції «Пролому» та одним з найкращих її шахістів. Високий авторитет Р. Кернякевича серед одноклубників і багаторічна відданість рідному товариству були сповна оцінені всією проломівською спільнотою. Двічі на загальних зборах УСТ «Пролом» (1938—1939 рр.) чинного спортсмена обирали до складу правління на посаду заступника Виділу[4]. Поза спортом Р. Кернякевич багато літ працював у сфері споживчої кооперації краю, зокрема в повітовому відділі Маслосоюзу. Після радянської анексії західноукраїнських земель у 1939 р. спортивне товариство «Пролом» припинило своє існування. З цією подією добігла до свого кінця й активна футбольна кар'єра Р. Кернякевича. У період Другої світової війни тривалий час перебував у Станиславові, допоки восени 1944 р. не був мобілізований до лав Радянської армії. Згодом опинився на фронті. В квітні 1945 р. востаннє надіслав звідти звістку рідним, після чого зв'язок із ним обірвався. Згодом прізвище Р. Кернякевича було офіційно внесено до списку осіб безвісти зниклих у ході війни[1]. Примітки
ПосиланняОлексишин Олег. Повернення із забуття: Роман Кернякевич на сайті «Літописець прикарпатського спорту». ДжерелаДейчаківський Ігор. Копаний м'яч у Станиславові. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 27–40. — ISBN 978-966-668-229-4. Мандзюк Денис. Копаний м'яч. Коротка історія українського футболу в Галичині: 1909—1944. — Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. — С. 257. — ISBN 978-617-679-300-7.
|
Portal di Ensiklopedia Dunia