Кислов Василь Васильович
Василь Васильович Кислов (народився 17 серпня 1943 в Москві) — український фахівець у галузі історії науки і техніки. Доктор технічних наук (1992), доктор філософських наук, професор (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). ЖиттєписЗакінчив Ленінградський військово-механічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1967), Київський університет (1977), Центральний інститут патентознавства (Москва, 1982). Від 1967 перебував на військовій службі. 1987—2004 (з перервами) — у Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України (Київ); 1991—1994 — завідувач інформаційно-видавничого відділу Інституту надтвердих матеріалів НАН України (Київ); Від 1999 — професор кафедри соціології та соціального управління Київського міжнародного університету; Був також професором Міжнародного інституту лінгвістики і права.[1] Водночас від 1993 викладав у ВНЗах, зокрема Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», Київському національному університеті будівництва і архітектури, Національному авіаційному університеті (Київ). Громадська діяльністьБув президентом Аерокосмічної академії України, членом Партії духовного, економічного і соціального прогресу, членом Ліберально-демократичної партії України. Реєструвався як кандидат до Верховної ради України по багатомандатному виборчому округу від Виборчого блоку політичних партій «Команда озимого Покоління» (№ у списку: 89).[1] Наукові інтересиДосліджує проблеми історії машинобудування, аерокосмічної, морської і військової техніки й технологій в Україні та світі. Праці
ПриміткиПосиланняОльга Миколаївна Чучковська (2013). Кислов Василь Васильович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 29 Вересня 2020. Процитовано 8 лютого 2016. |
Portal di Ensiklopedia Dunia