Китаївський археологічний комплекс

Китаївський археологічний комплекс
50°22′06″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.368467929004° пн. ш. 30.544968072739° сх. д. / 50.368467929004; 30.544968072739
Країна Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняКиїв[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типпам'ятка культури і археологічна пам'ятка Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснуванняX ст.
Дата зникненняXV ст.

Китаївський археологічний комплекс. Карта розташування: Київ
Китаївський археологічний комплекс
Китаївський археологічний комплекс
Китаївський археологічний комплекс (Київ)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
«Вхід до Пересічня»

Китаївський археологічний комплекс — археологічний об'єкт на південній околиці Києва, площею близько 75 га, визнаний пам'яткою археології національного значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 р. «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» до Реєстру занесено пам'ятку археології «Китаївське городище і курганний могильник» (вул. Китаївська, 15 у місті Києві), охоронний номер 260026-Н. [2]

Комплекс розташований у 10 км на південь від Києво-Печерської Лаври, на правому березі Дніпра, в Голосіївському районі Києва в історичній місцевості Китаїв[3], яка межує з історичними місцевостями Мишаловка, Корчувате, Болгарське та Національним природним парком «Голосіївський».

Загальна інформація

Характеристика комплексу[4]:

Схематичне зображення складових комплексу

Городище (фортеця): Укріплена частина з трьома лініями валів та ровів. Площа біля 6 га. Культурний шар містить кераміку зарубинецької культури та фрагменти часів Київської Русі.

Китаївське поселення: Неукріплене поселення. Площа близько 35 га. Виявлено різноманітний археологічний матеріал та об'єкти пізньотрипільського софіївського типу (3200/3100–2800 рр. до н. е.), доби Київської Русі (Х–ХІІІ ст.) та литовського періоду (XІV–XV ст.). У південно-західній його частині зустрічається ліпна кераміка волинцевської культури (VIII–ІХ ст.).

Курганний могильник: Складається з 2-х курганних груп площею 1,5 га (193 поховання) та 2,5 га (173 поховання). Середня висота курганів становить 0,5–1 м. Найбільший курган висотою 2 м, діаметром 20 м. Датування: Х-поч. ХІ ст.

Поселення на урочище Виноградний сад: Поселення між двома групами курганів на схилі біля балки, що веде до долини Дніпра. Площа близько 2,5 га. До монастирського хутора з виноградним садом існувало поселення часів Київської Русі.

Печерний комплекс Китаївської пустині: Складається з двох груп. Перша група знаходиться в товщі гори, на якій розташоване городище і є двоярусним лабіринтом житлових, господарських і культових приміщень. Друга група розташована в урочищі Виноградне, пов'язана з монастирським хутором і використовувалася як льохи та льодинці для зберігання продуктів. У печерах виявлено археологічні матеріали XVIIІ–XIX ст.

Історія

Дослідження 1986 року

В обіг назву «Китаївське городище» введено у 1784 році[5].

Археологічні дослідження в Китаєві розпочав Самоквасов Дмитро Якович у 1874 році, згодом їх продовжували інші археологи, зокрема Мовчан Іван Іванович у 1973, 1986 рр.[6], Івакін Гліб Юрійович у 2017 р. досліджували Китаївське поселення[4].

Сучасний стан

Пам'ятка перебуває під захистом держави з 1965 року після внесення до Переліку нерухомих пам'яток.

Наразі частина комплексу, а саме Китаївське поселення (ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:089:0003, 8000000000:79:090:0001) перебуває під загрозою забудови[7].

Примітки

  1. а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  2. Постанова Кабміну. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
  3. Китаїв.
  4. а б Звіт про попередні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на ділянках проектування новобудов у історичній місцевості "Китаїв". savekytayiv.com. Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
  5. Ізотов А. О. Історико-містобудівне формування Китаївського комплексу в контексті розвитку Києва Х - початку ХХІ століть. savekytayiv.com. Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
  6. Мовчан І.І., Степаненко Л. Я. "Розкопки поселення та курганів в Китаєво", Археологічні дослідження стародавнього Києва / Редкол.: П. П. Толочко (відп. ред.), Я. Є. Боровський (секретар), С. О. Висоцький, В. Й. Довженок, С. Р. Кілієвич. АН Української РСР. Інститут археології. ‒ К.: Вид-во "Наукова думка", 1976, ст. 108-109. savekytayiv.com. Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
  7. Ситуація не на боці збереження історичної спадщини": Рух ЧЕСНО про забудову урочища Китаїв. www.chesno.org. Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya