Кишинівський Соломон Якович

Кишинівський Соломон Якович
Кишинівський Соломон Якович
Народження	1862 або 1863 ; Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	1942 або 1941
	Одеса
Країна	Російська імперія; СРСР
Жанр	портрет, пейзаж, жанрове малярство і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1883) і Мюнхенська академія мистецтв (1888)
Вчитель	Луїджі Іоріні і Людвіг фон Гертеріхd
Діяльність	художник
Відомі учні	Стрельников Володимир Володимирович
Член	Товариство південноросійських художників і Асоціація революційного мистецтва України
	Кишинівський Соломон Якович у Вікісховищі

Соломон Якович Кишині́вський (псевдонім — Бенвенуто; 1862, Одеса — 1942, Одеса) — український живописець; член Товариства південноросійських художників з 1891 року з перервою та від 1917 року, один із засновників Одеського відділення Асоціації революційного мистецтва України у 1925 році.

Біографія

Народився у 1862 році в місті Одесі (нині Україна). Протягом 1879—1883 років навчався в Одеській рисувальній школі, де був учнем Луїджі Іоріні. За час навчання отримав медалі — у 1879 році малу, у 1880 році — велику бронзову, у 1881 році — велику срібну. У 1884—1888 роках навчався в Мюнхенській академії мистецтв у Людвіга фон Гертеріха. Часто відвідував Париж та Рим.

Співпрацював із газетами «Одесские новости», «Театр», «Южное обозрение», журналом «Начало». У 1895—1898 роках друкував у пресі художньо-критичні статті, рецензії.

Після Жовтневої революції брав активну участь у художньому житті Одеси: виступав з лекціями в частинах Червоної армії, проводив екскурсії, викладав у гуртках художньої самодіяльності, організовував експозиції виставок; у 1920–1930-х роках активно займався просвітницькою діяльністю. Загинув в окупованій Одесі в 1942 році у єврейському ґетто.

Творчість

Створював жанрові картини, портрети та пейзажі в стилі імпресіонізму. Серед робіт:

«У саду» (1883, Одеський художній музей);
«Біля воріт монастиря» (1888);
«Клопотання»/«Прохання» (1889; варіанти — «Скарга», 1893, Музей образотворчих мистецтв у Ашгабаті; 1893 — Третьяковська галерея; 1901, туш, перо, Одеський художній музей);
«У майстерні скульптора» (1889);
«Шарманщик» (1889);
«Пейзаж» (1889, варіант — 1913),
«Інвалід» (1891);
«Міг би бути людиною» (1891, пастель, Державний Російський музей; низка варіантів);
«На службу» (1894);
«Страждалець» (1895);
«У кутузці» (1895);
«Ранок в холодній» (1895, туш, перо, Одеський художній музей; 1897, полотно, олія, Національний художній музей України)^[3];
«Портрет поетеси Ольги Л.» (1900-ті);
«Хризантеми» (1900-ті);
«Тюльпани» (1900-ті);
«Натюрморт» (1900-ті);
«Портрет артиста В. Давидова» (1902, Одеський художній музей);
«Суперечка» (1903);
«Автопортрет» (1904, пастель);
«У майстерні художника» (1904);
«Єврей, що читає» (1905—1907);
«Єврей, що молиться» (1905—1907);
«Два єврея і єврейка» (1905—1907);
«Гра в карти» (1906);
«Одна папіроска» (1906);
«Жінки біля річки» (1906);
«Єврей» (1908, Дніпровський художній музей);
«Тане сніг» (1910, Одеський художній музей);
«Каштанка» (1912);
«Та, що замислилася» (1914);
«За книжкою» (1914);
«Підмайстри, що грають у карти» (1915, Миколаївський художній музей)^[4];
«Берег» (1916);
«Бідна людина» (1917);
«На Куликовому полі» (1918);
«Ті, що прийшли…» (1919);
«Зсуви в Отраді» (1925, акварель, Одеський художній музей);
«1905 рік. Погром» (1927—1929; Національний художній музей України);
«Повстання на броненосці „Князь Потьомкін-Таврійський“» (1927—1929);
«Тіло Вакуленчука в порту» (1927—1929);
«Останні хвилини Опанаса Матюшенка» (1927—1929);
«Прощання лейтенанта Шмідта з сином» (1927—1929);
«Ставок» (1929);
«Пейзаж із деревами» (1930-ті);
«Одеса. Митна площа» (1932, полотно, олія);
«Старий» (1935, картон, Одеський художній музей);
«Вулиця міста» (1936);
«Біля школи» (1937);
«Школярі» (1938);
«Сира погода» (1938, Одеський художній музей);
«Алея будинку відпочинку моряків» 1939, Одеський художній музей).


«Клопотання»	«Одеса. Митна площа».»	«Підмайстри, що грають у карти»	«Старий»

Брав участь у художніх виставках з 1891 року. За кордоном його роботи експонувалися у Парижі у 1897 році та Відні у 1902 році. Персональні виставки відбулися в Одесі в 1896, 1906—1908, 1910, 1929 та 1938 роках.

Автор статей з питань образотворчого мистецтва: «Вплив фотографії на живопис» («Одеські новини», 29 березня 1895), «Парижанка — картина О. Цорна» («Театр». Одеса, 18 січня 1898) та інших.