Київець (гміна Залесе)
Київець[2] (або Києвець[3], Кійовець, пол. Kijowiec) — село в Польщі, у гміні Залесе Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 318 осіб (2011[1]). Історія 1531 року вперше згадується православна церква в селі[3]. На Варшавському сеймі в березні 1659 року маєток у волості Київець був наданий у володіння українському козацькому дипломатові Павлові Тетері[4]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1902 року в селі зведено православну церкву[3]. У часи входження до міжвоєнної Польщі попри українських характер села, навчання українською мовою не велося[6]. У 1929 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву 1902 року[3]. У 1936 році в селі проживало близько 200 родин православних українців та 6 родин римо-католиків[2]. У 1936 році було відкрито нову православну церву, яку поляки знищили в липні-серпні 1938 року[3]. Українське життя відродилося після військової поразки і включення Польщі до складу Німеччини — відкрито українську початкову школу (учитель — Мудрий), дитячий садок, бібліотеку, відновилося церковне життя зі службою українською мовою, влітку діяв молодіжний театр[6]. Село відвідував митрополит Іларіон (Огієнко)[6][7]. У 1943 році в селі мешкало 468 українців та 165 поляків, а в сусідній однойменній колонії — 10 українців та 192 поляки[2]. Місцеве українське населення було депортовано під час обміну населенням між Польщею та СРСР у 1944—1946 роках і під час операції «Вісла» у 1947 році[6]. Повернулися лише декілька родин[6]. У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства. НаселенняДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
Релігія Вперше про церкву в селі згадується 1531 року[2]. У 1872 році місцева греко-католицька парафія налічувала 1464 віряни[2]. У 1902 році в селі зведено церкву, яку зруйнували в 1929 році[6]. У 1905—1921 роки українські (русинські) мешканці села зазнали примусової полонізації, яка полягала в нав'язуванні їм римо-католицького обряду[2]. За звітом польської поліції у 1935 році православна парафія Київця налічувала 2598 вірян, місцевий священник вважався прихильником українського націоналізму[7]. Згодом збудували нову церкву, яку польська влада знищила в 1938 році[6]. У 1986 році на сільському цвинтарі була зведена сучасна невелика мурована церква[6]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
