«Клан Володимира Путіна», «Сім'я» Путіна — найближче родинне, політичне і ділове оточення президента Росії Володимира Путіна, у ЗМІ та політологами розглядається як олігархічний клан.[1][2][3][4][5][6][7]
У сімейну справу входять племінники Путіна Михайло Путін і Михайло Шеломов, колишня дружина Володимира Путіна Людмила, його брат Ігор, кожен із яких має безпосередній стосунок до великих фінансових структур (досить згадати хоча б банк «Росія»[8]). Друзі молодості Путіна та його колеги по службі у КДБ. А також ділові партнери, з якими він зблизився завдяки сумісному кримінальному бізнесу під час служби у мерії Петербургу.
Відповідно до Розділу 241 Закону США № 3364 від 2 серпня2017 Про відсіч російській агресії, фінансова розвідка США зобов'язана на початку лютого 2018 надати Конгресу і президенту США список осіб, які належать до оточення Путіна[9].
Британська газета The Sunday Times із посиланням на журнал The New Times і чеська газета Lidové noviny підрахували, що Володимир Путін за час свого перебування при владі створив імперію вартістю 130 млрд доларів.[1] Чеська газета віддає так званому «клану Володимира Путіна» перше місце в рейтингу найбагатших «сімей» світу.
16 лютого 2015 року голова інвестиційного фонду Hermitage Capital Білл Браудер, в минулому найбільший закордонний інвестор в Росії, заявив в інтерв'ю американському телеканалу CNN, що президент Росії Володимир Путін зберігає на рахунках у швейцарських банках $200 мільярдів доларів США.[10]
Аркадій і Борис Ротенберги — друзі Путіна по підлітковій секції самбо у Ленінграді. В наш час олігархи, які мають монополію постачань труб для Газпрому тощо.
Петро Колбін — співвласник Gunvor, друг з дитинства Володимира Путіна.
Сергій Ролдугін — музика-віолончеліст, сусід по дачі, приятель, який познайомив Путіна з його майбутньою жінкою Людмилою. Також один з «гаманців Путіна» в офшорах, фігурант «панамського досьє»
Члени кооперативу «Озеро»
Юрій Ковальчук — голова ради директорів банку «Росія». Співзасновник «Національної Медіа Групи» (включно РЕН ТВ, Перший канал, П'ятий канал, «Известия» та інші), особистий друг Путіна
Микола Шамалов — колишній лікар-стоматолог, один зі співзасновників кооперативу «Озеро», фігурант європейського санкційного списку, сват Путіна. Очолював представництво Siemens в С.-Петербурзі, збирав з підлеглих гроші на будівництво «палацу Путіна» у Геленджику. Син Шамалова Кирило був одружений з дочкою Путіна Катериною Тихоновою. Віцепрезидент холдингу «Сибур».
Андрій Фурсенко — Один із співзасновників кооперативу «Озеро». Міністр освіти, потім помічник президента РФ.
Колеги по службі в КДБ
Ігор Сєчин — персональний секретар, ад'ютант Путіна від КДБ у мерії Петербургу, а потім і у Кремлі. Президент Роснафти, рейдерськи захопив фонди компанії ЮКОС.
Сергій Чемезов — Колега під час служби Путіна у представництві КДБ у Дрездені у 1980-х роках. Генеральний директор корпорації «Ростех», голова громадської організації «Союз машинобудівників Росії», генерал-полковник, член бюро Вищої ради партії «Єдина Росія».
Сергій Іванов — однокурсник Путіна у школі КДБ. Міністр оборони РФ, глава адміністрації президента РФ. Права рука Путіна, один з ключових виконавців, генерал-полковник.
Віктор Іванов — співслужбовець у КДБ Ленінграду та мерії Санкт-Петербургу, глава Федеральної служби з контролю за обігом наркотиків (до травня 2016), генерал-полковник. Головний підозрюваний в організації убивства Олександра Литвиненка.
Геннадій Тимченко — співвласник нафтового трейдера Gunvor, який продає 50 % російської нафти (цю компанію називають четвертим нафтовим трейдером за розміром у світі). (Ленінградський Військово-механічний інститут)
Юрій Ковальчук — голова ради директорів Банку Росія, власник більшості російський федеральних телеканалів, спеціалісти вважають його особистим касиром Путіна і його оточення.[11] (Ленінградський державний університет)
Віктор Зубков — заступник Путіна у мерії Петербурга (1991—1993), Голова Уряду РФ (2007—2008), голова Ради директорів Газпрому. (Ленінградський сільськогосподарський інститут)
Олексій Громов — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, генерал-полковник. (історичний факультет Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова, кафедра історії південних і західних слов'ян.)
Володимир Кожин — керівник справами президента РФ.
Дмитро Козак — колишній заступник Голови Уряду Російської Федерації. (Закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету.)
Володимир Чуров — колишній голова ЦВК Російської Федерації. (Закінчив громадський дворічний факультет журналістики Ленінградського державного університету)
Герман Греф — російський політик і урядовець. Економіст. Голова правління Сбербанку Росії.[13] (юридичний факультет Ленінградського університету)
Євген Пригожин — ресторатор і шеф-кухар Путіна, особа, яка номінально фінансувала його воєнні закордонні авантюри; фігурант списку міжнародних санкцій.
20 березня2014 року Державна скарбниця США оприлюднила список 20 членів найближчого оточення президента РФ Володимира Путіна, яким не лише заборонено в'їзд до Сполучених Штатів, а й заморожено рахунки та конфісковано майно, розташоване на території США[14][15].
Кум
Віктор Медведчук є кумом Володимира Путіна, який хрестив його доньку Дарину[16] та реалізовує його політику в Україні, зокрема через свою політичну організацію «Український вибір»
