Класно-урочна система навчанняКласно-урочна система навчання — переважна в сучасній освіті і повсюдно поширена організація процесу навчання, коли для проведення навчальних занять учні одного і того ж віку групують в невеликі колективи (класи), що зберігають свій склад протягом встановленого періоду часу (зазвичай, навчального року), причому всі учні працюють над засвоєнням одного і того ж матеріалу. При цьому основною формою навчання є урок. Класно-урочну систему навчання ввели в практику друг і соратник Мартіна Лютера Філіп Меланхтон (1497—1560) та німецький педагог Йоганнес Штурм (1507—1589)[1]. До цього заняття в школах починалися не раз на рік, а тоді, коли учень приходив до школи, що змушувало вчителя з кожним учнем займатися індивідуально; не було можливості давати всім одне й те завдання[2]. Надалі теоретичне обґрунтування системі дав Я. А. Коменський; згодом систему розвинув і доповнив К. Д. Ушинський. Основні ознаки класно-урочної системи навчання:
Класно-урочна система навчання є одним із проявів групового способу навчання — суспільно-історичної формації організації навчання, яка домінує у світі протягом кількох століть. Системами навчання, відмінними від класно-урочної, є:
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia