Класно-урочна система навчання

Класно-урочна система навчання — переважна в сучасній освіті і повсюдно поширена організація процесу навчання, коли для проведення навчальних занять учні одного і того ж віку групують в невеликі колективи (класи), що зберігають свій склад протягом встановленого періоду часу (зазвичай, навчального року), причому всі учні працюють над засвоєнням одного і того ж матеріалу. При цьому основною формою навчання є урок.

Класно-урочну систему навчання ввели в практику друг і соратник Мартіна Лютера Філіп Меланхтон (1497—1560) та німецький педагог Йоганнес Штурм (1507—1589)[1]. До цього заняття в школах починалися не раз на рік, а тоді, коли учень приходив до школи, що змушувало вчителя з кожним учнем займатися індивідуально; не було можливості давати всім одне й те завдання[2].

Надалі теоретичне обґрунтування системі дав Я. А. Коменський; згодом систему розвинув і доповнив К. Д. Ушинський.

Основні ознаки класно-урочної системи навчання:

  • всі члени навчальної групи в той самий час вивчають одну й ту саму тему, одне й те саме питання, тим самим чином;
  • зміст навчання поділяється на вузькоспеціальні навчальні предмети, а кожен предмет вивчається окремо;
  • учні діляться на класи — навчальні групи, постійні за складом, однорівневі (у сенсі вивчення програми); звідси виникли однорівневі (одні вікові) класи;
  • для всіх членів групи (класу) визначається та сама послідовність вивчення тем і розділів навчального предмета;
  • за характером діяльності виділяються дві різні групи людей: одні лише навчають (вчителі), інші лише навчаються (учні);
  • вивчення певного навчального предмета організується однією «мовою» всім членам класу;
  • визначаються загальні для всіх членів групи початок і кінець занять, кількість, тривалість і час перерв на відпочинок.

Класно-урочна система навчання є одним із проявів групового способу навчання — суспільно-історичної формації організації навчання, яка домінує у світі протягом кількох століть.

Системами навчання, відмінними від класно-урочної, є:

  • випробувані в 1920-х роках в СРСР та відкинуті лабораторна та проектна системи[3];
  • створювана в даний час система колективного навчання за індивідуальними програмами.

Примітки

  1. Возникновение классно-урочной системы как инновации XVI века
  2. Классно-урочная система обучения
  3. Федор Филиппович Королев. Советская школа в период социалистической индустриализации. Гос. учебно-педагог. изд-во, 1959. С. 314.

Література

  • Саввина О. А., Марушкина И. А. Урок математики в дореволюционной средней школе. М.: Инфра-М, 2013. — 80с. ISBN 978-5-16-006909-8.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya