Клаус Раєвський

Клаус Раєвський
Клаус Раєвський
нім. Klaus Rajewsky
	Клаус Раєвський, 2017 Клаус Раєвський, 2017
Народився	12 листопада 1936 (88 років) ; Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Вільна держава Пруссія
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	імунолог, викладач університету
Alma mater	Університет Франкфурта, Університет Мюнхена
Галузь	Імунологія, молекулярна генетика
Заклад	Інститут Пастера, Кельнський університет, Гарвардська медична школа, Центр молекулярної медицини імені Макса Дельбрюка
Посада	Професор, керівник дослідницької групи
Науковий ступінь	Доктор медицини
Членство	Леопольдина (з 1995), Російська академія наук (іноземний член з 2003), Національна академія наук США (з 1994), Американська академія мистецтв і наук (з 2001), Academia Europaea (з 1988), Національна академія наук України (іноземний член)
Відомий завдяки:	Дослідження розвитку B-лімфоцитів, моделі нокаутних мишей, дослідження лімфоми Ходжкіна
Батько	Борис Раєвський
У шлюбі з	Крістіане Раєвскі (померла 1993)
Діти	Ніколаус Раєвський
Нагороди	Премія Ейвері-Ландштейнера (1977); Премія Берінга-Кітасато (1994); Дослідницька премія Роберта Пфлегера (1994); Премія Роберта Коха (1996); Дослідницька премія Макса Планка (1996); Премія Кербера за європейську науку (1997); Премія Німецької допомоги хворим на рак (2001); Премія Шарля Родольфа Брупбахера за дослідження раку (2005); Премія Еміля фон Берінга (2008); Премія Ернста Шерінга (2008); Медаль Макса Дельбрюка (2009); Премія Вільяма Б. Колі (2009); Золота медаль Ернста Юнга за медицину (2010); Медаль Йоганна-Георга Циммермана (2011); Медаль Менделя Університету Масарика (2022);
	Клаус Раєвський у Вікісховищі

Кла́ус Рає́вський (нім. Klaus Rajewsky; нар. 12 листопада 1936, Франкфурт-на-Майні, Німеччина) — німецький імунолог.

Наукова діяльність

Вивчав медицину у Франкфуртському університеті та Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Після цього проводив дослідження в Інституті Пастера в Парижі. З 1964 по 1970 рік Раєвський був науковим співробітником Інституту генетики Кельнського університету. З 1970 року до досягнення пенсійного віку в 2001 році він був професором молекулярної генетики в Інституті генетики Кельнського університету. Пропрацювавши майже 40 років у Кельні та вийшовши на пенсію в Німеччині, він перейшов до Центру досліджень крові Гарвардської медичної школи в Бостоні.^[1] У 2011 році він повернувся до Німеччини, щоб проводити дослідження в Центрі молекулярної медицини імені Макса Дельбрюка (MDC) в Берлін-Буху.^[2]

У 1967 році він був одним із засновників Німецького товариства імунології, а з 1995 по 2001 рік очолював європейський дослідницький центр «Монтеротондо» поблизу Рима.

З 1995 року є членом Німецької академії природодослідників «Леопольдина», а з 2003 року — іноземним членом Російської академії наук. З 2022 року є почесним членом Німецького товариства гематології та медичної онкології.^[3]

Основні напрямки досліджень

Як один із найвпливовіших учених у своїй галузі, Клаус Раєвський зробив значний внесок, зокрема, у розробку мутантних ліній хатньої миші як тваринних моделей. У таких мутантах специфічно в окремих типах клітин видаляються гени («нокаут», «умовний нокаут», див. нокаутна миша), або ж гени генетичними методами змінюються таким чином, щоб можна було відстежити, чи «використовуються» вони в клітині, тобто чи функціонально перетворюються на білки («нок-ін»). Раєвський використовує ці моделі для аналізу розвитку B-лімфоцитів. Ще одним важливим напрямком його роботи є дослідження лейкемії, зокрема подальше з'ясування механізмів лімфоми Ходжкіна.

Родина

Його батько — німецький біофізик та дослідник радіації Борис Раєвський (1893—1974). Був одружений з Крістіане Раєвскі, яка померла у 1993 році. Його син — німецький біоінформатик Ніколаус Раєвський (нар. 1968).

Нагороди та відзнаки

1977: Премія Ейвері-Ландштейнера Німецького товариства імунології
1988: Член Academia Europaea
1994: Премія Берінга-Кітасато
1994: Дослідницька премія Роберта Пфлегера (спільно з Фолькером тер Мойленом)
1994: Член Національної академії наук США
1996: Премія Роберта Коха (разом із Фріцом Мельхерсом)
1996: Дослідницька премія Макса Планка
1997: Премія Кербера за європейську науку
2001: Член Американської академії мистецтв і наук
2001: Премія Німецької допомоги хворим на рак (разом із Мартіном-Лео Гансманном та Ральфом Кюпперсом)
2004: Почесний доктор Франкфуртського університету імені Йоганна Вольфганга Гете
2005: Премія Шарля Родольфа Брупбахера за дослідження раку (разом із Маріано Барбасідом)
2008: Премія Еміля фон Берінга Марбурзького університету Філіппа
2008: Премія Ернста Шерінга
2009: Медаль Макса Дельбрюка
2009: Премія Вільяма Б. Колі
2010: Золота медаль Ернста Юнга за медицину
2011: Медаль Йоганна-Георга Циммермана
2012: Почесний доктор Кельнського університету
2013: Почесна медаль Товариства сигнальної трансдукції
2017: Почесне членство Німецького товариства імунології
2022: Почесне членство Німецького товариства гематології та медичної онкології^[4]
2022: Медаль Менделя Університету Масарика^[4]
Іноземний член Національної академії наук України^[5]

Примітки

↑ Brief CV Klaus Rajewsky. Berlin School of Integrative Oncology (англ.). Процитовано 31 березня 2017.
↑ Prof. Klaus Rajewsky kehrt aus den USA nach Deutschland zurück – Neue Aufgabe am Max-Delbrück-Centrum für Molekulare Medizin. Max-Delbrück-Centrum für Molekulare Medizin (нім.). 16 грудня 2010. Процитовано 31 березня 2017.
↑ Übersicht der DGHO-Ehrenmitglieder. DGHO (нім.). Deutsche Gesellschaft für Hämatologie und Medizinische Onkologie. Процитовано 6 жовтня 2023.
↑ ^а ^б Zweifache Ehrung (нім.). Процитовано 13 квітня 2023.
↑ Mitglieder: Klaus Rajewsky (англ.). Національна академія наук України. Процитовано 21 травня 2021.

Посилання

Біографія Клауса Раєвського (Почесні члени, сайт Товариства генетики) (нім.)
Робоча група Клауса Раєвського на сайті Центру молекулярної медицини імені Макса Дельбрюка (нім.)
Ульріх Шнабель, Мартін Шпівак: «Bisher war es aufregend, jetzt wird es dramatisch» (Досі було захопливо, тепер стає драматично), інтерв'ю з обома Раєвськими, Die Zeit, 29/2011, 14 липня 2011 (нім.)
Ральф Нестлер: Eingriff in die menschliche Keimbahn: «Ein Moratorium ist absolut nötig» (Втручання в людську зародкову лінію: «Мораторій абсолютно необхідний»), інтерв'ю з Клаусом Раєвським, Der Tagesspiegel, 24 квітня 2015 (нім.)