Клаус Шольц

Клаус Шольц
Клаус Шольц
нім. Klaus Scholtz
Народився	22 березня 1908 ; Магдебург, Провінція Бранденбург, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	1 травня 1987 (79 років) ; Бад-Швартау, Східний Гольштейн, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, військовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини
Alma mater	Військово-морська академія Мюрвікаd
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна і громадянська війна в Іспанії
Військове звання	Капітан-цур-зее
Нагороди
	Нагрудний знак підводника
	; ; ;

Клаус Шольц (нім. Klaus Scholtz; 22 березня 1908, Магдебург — 1 травня 1987, Бад-Швартау) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

5 квітня 1927 року вступив на флот. Служив на міноносцях G-8, G-11 і «Ягуар». У квітні 1940 року переведений в підводний флот. 22 жовтня 1940 року призначений командиром підводного човна U-108 (Тип IX-B), на якому здійснив 8 походів (провівши в морі в цілому 361 день). У першому поході потопив 2 судна загальною водотоннажністю 8078 т. У другому поході 10 квітня 1941 року Шольцу вдалося потопити в Данській протоці британський торговий допоміжний крейсер «Раджпутана» водотоннажністю 16 444 т. Наступні 3 походи здійснив в Атлантику, де діяв проти конвоїв союзників. Брав участь в операції «Паукеншлаг» біля берегів США, під час якої потопив 5 кораблів водотоннажністю 20 082 т. Останні 2 походи здійснив в Карибське море. 14 жовтня 1942 року призначений командиром 12-ї флотилії в Бордо. У підпорядкуванні Шольца знаходились підводні човни дальнього радіусу дії, які проводили операції переважно в Південній Атлантиці та в Індійському океані. У серпні 1944 року більшість човнів флотилії було переведено у Фленсбург, а сама флотилія розформована. 26 серпня Шольц покинув Бордо, але 11 вересня був узятий в полон американськими військами в департаменті Луара. Всього за час бойових дій потопив 25 кораблів загальною водотоннажністю 128 190 т. В 1947 звільнений. У 1953-56 роках служив у Федеральній прикордонній службі ФРН, а потім перейшов у ВМС; командував різними військово-морськими базами (включаючи Кільську, Куксгафенську і Вільгельмсгафенську). В 1966 році вийшов у відставку.

Звання

Кандидат в офіцери (5 квітня 1927)
Морський кадет (1 листопада 1927)
Фенріх-цур-зее (18 березня 1929)
Оберфенріх-цур-зее (1 червня 1931)
Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1931)
Оберлейтенант-цур-зее (1 жовтня 1933)
Капітан-лейтенант (1 жовтня 1936)
Корветтен-капітан (1 листопада 1941)
Фрегаттен-капітан (1 липня 1944)
Капітан-цур-зее (20 серпня 1959)

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
Іспанський хрест в бронзі (6 червня 1939)
Залізний хрест
- 2-го класу (3 травня 1941)
- 1-го класу (8 липня 1941)
Нагрудний знак підводника з діамантами
- знак (3 травня 1941)
- діаманти (вересень 1942)
Відзначений у Вермахтберіхт (6 липня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (26 грудня 1941)
- дубове листя (№ 123; 10 вересня 1942)

Література

Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.
Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
Kurowski, F., Knight's Cross Holders of the U-Boat Service, Schiffer Publishing Ltd., USA, 1995