Клеострат (місячний кратер)
Кра́тер Клеостра́т (лат. Cleostratus) — великий стародавній метеоритний кратер у північно-західній частині видимого боку Місяця. Назву кратеру присвоєно на честь давньогрецького астронома Клеострата Тенедоського[en] (550—430 до н. е.) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулося у нектарському періоді[1].
Опис кратера![]() Найближчими сусідами кратера є кратер Буль на північному заході; кратер Піфагор на північному сході; кратер Енопід[en] на сході північному сході і кратер Ксенофан на півдні південному заході. На північному сході від кратера Клеострат знаходиться Океан Бур[2]. Селенографічні координати центра кратера 60°19′ пн. ш. 77°24′ зх. д. / 60.32° пн. ш. 77.4° зх. д., діаметр 63,2 км[3], глибина 2,2 км[4]. Кратер Клеострат має полігональну форму й зазнав значних руйнувань за час свого існування, перетворившись у пониззя на місцевості оточене підвищенням. Вал кратера згладжений, південно-західна частина валу перекрита парою невеликих кратерів, у південній частині валу розташований лінійний хребет, північно-західна частина валу частково перекрита сателітним кратером Клеострат E. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1220 м[1], об'єм кратера становить приблизно 3 300 км3[1]. Дно чаші плоске, поцятковане безліччю невеликих і дрібних кратерів та не має примітних структур. Сателітні кратери![]()
Див. також
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Клеострат (місячний кратер)
|
Portal di Ensiklopedia Dunia