Клименко Микола Васильович

Клименко Микола Васильович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	15 травня 1925(1925-05-15) Мала Олександрівка, СРСР
Смерть	1 грудня 2018(2018-12-01) (93 роки) Мала Олександрівка, Україна
Військова служба
Приналежність	СРСР
Вид ЗС	Радянська армія
Рід військ	СВ ЗС СРСР
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди та відзнаки

Климе́нко Мико́ла Васи́льович (15 травня 1925, Мала Олександрівка, СРСР — 1 грудня 2018, Мала Олександрівка, Україна) — радянський військовик, молодший сержант, учасник Другої світової війни. Кавалер Ордена Вітчизняної війни II ст. та Ордена Слави III ст.

Микола Клименко народився у селі Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області. У серпні 1943 року був мобілізований Бориспільським РВК до лав Радянської армії. Після призову воював на 1-му Українського фронті, а з березня 1944 року — на 2-му Українському фронті. Проходив службу в 111-й окремій розвідувальній роті 74-ї стрілецької Київської дивізії.

23 квітня 1944 року у складі взводу розвідників зайшов у ворожий тил та вислідив розвідгрупу супротивника. Під час сутички з німецькими військовиками рядовий Клименко, вступивши у рукопашний бій з ворогом, особисто вбив одного солдата та врятував від неминучої загибелі командира взводу, знешкодивши та захопивши в полон ще одного окупанта.

30 квітня 1945 року, під час проведення розвідувальної діяльністі в районі висоти 1107, Миколі Клименку вдалося захопити в полон двох солдат супротивника, що надали цінні відомості про розташування німецьких військ.

У повоєнні роки тривалий час працював у кузні Київського електровагоноремонтного заводу.

Помер 1 грудня 2018 у віці 93 років.

• Орден Вітчизняної війни II ст. (6 квітня 1985)^[1]
• Орден Слави III ст. (5 травня 1944) — за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та проявлені при цьому звитягу та мужність^[2]
• Медаль «За відвагу» (17 травня 1945)^[3]
• Медаль «Ветеран праці»^[4]