Климентина Лисинецька

Лисинецька Климентина
Прізвисько	Гуцулка
Народилася	15 квітня 1851(1851-04-15) Бабинці, Борщівський повіт, Тернопільський округ, Королівство Галичини і Володимирії, Австро - Угорщина
Померла	5 вересня 1938(1938-09-05) (87 років) Космач, Косівський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка
Поховання	Космач
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  УНР →  Польща
Національність	українка
Провідні ролі	етнографиня

|провідні ролі=

Лисинецька Климентина (псевдонім — Гуцулка; 15 квітня 1851, Бабинці, Борщівський повіт, Тернопільський округ, Австро - Угорщина — 5 вересня 1938, Космач, Косівський повіт, Станіславівське воєводство, Польська Республіка) — громадська діячка, етнограф, публіцист.

Народилася у сім’ї священика Авдиковського. Де­який час мешкала у с. Васильківці біля Гусятина. Співпрацювала з Н. Кобринською, брала участь у заснуванні громадської організації «Жіноча громада», що була предтечею «Союзу українок».

Починаючи з 1896 року в Космачі стала дружиною місцевого пароха Емануїла Лисинецького, де займалася громадською діяльністю: організовувала жіноцтво, створила курси для неграмотних і викладала на них, значну увагу приділяла читальні товариства «Просвіта», на базі якої утворила гурток «Союзу укра­їнок».

Проводила етнографічні дослідження, її розвідки про гуцульське мистецтво та фольклор частково увійшли до п'ятитомної праці В. Шухевича «Гу­цульщина», популяризувала гуцульські звичаї серед широкого загалу. Спів­організаторка мистецької виставки у м. Коломия у 1912 році, на якій продемонструвала гуцульське весілля з Космача.

Збирала та експонувала у країнах світу (Австрія, Франція, США) різні мистецькі вироби. Підтримувала зв’язки з культурними діячами Д.- М. Горняткевичем, М. Морозом, О. Новаківським, Г. Смоль­ським та ін.

У 1930-х рр. під псевд. у газеті «Діло» опублікувала низку статей на виховні теми (рубрика «Голос попаді»).^[1]