Клочков Владислав Вікторович
Владислав Вікторович Клочков (нар. 18 червня 1977, смт. Ширяєве, Одеської області, Україна) — український військовий, науковець, генерал-майор. Після звільнення з лав Збройних Сил України за скороченням штатів згідно рішення головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського почав почав науково педагогічну діяльність в American University
Життєпис1998 року закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Службу розпочинав у 561-му механізованому полку на Луганщині на посадах командира механізованого взводу, механізованої роти, начальника штабу-першого заступника командира механізованого батальйону.[1] Згодом служив в 28-й окремій механізованій бригаді на посаді командира механізованого батальйону.[1] Навчався в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, де в 2012 році здобув освіту оперативно-тактичного рівня, після чого був призначений у відділення бойової підготовки армійського корпусу.[1] Здобув цивільну освіту в Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «керівник проектів і програм» в 2011 році, та пройшов курс військового перекладу з арабської мови при військовому інституті НУ імені Тараса Шевченко. В 2019 році здобув стратегічний рівень освіти при Національному університеті оборони України. Має науковий ступінь доктора філософії.[1] Є автором і співавтором багатьох публікацій за напрямком морально психологічного забезпечення Збройних Сил України. З 2013 року — начальник штабу 92-ї окремої механізованої бригади.[1] З 2015 року — командир 93 механізованої бригади «Холодний Яр». З 2019 року — заступник командувача оперативного командування «Схід». З 2021 до 2024 року — начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ. Останній керівник спільних міжнародних навчань «Швидкий тризуб». Після звільнення з лав Збройних Сил України за скороченням штатів згідно рішення головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського почав почав науково педагогічну діяльність в American University Одружений. Виховує двох доньок. Російсько-українська війнаКвітень 2014 — вересень 2014 — прикриття державного кордону на випадок агресії з боку Російської Федерації на напрямку Білгород — Харків.[джерело?] Вересень 2014 — виконання бойових завдань на території Луганської області в районі Трьохізбенки, Щастя та Станиці Луганська.[джерело?] 10 квітня 2015 року був призначений командиром 93-ї окремої механізованої бригади.[1] 3 червня 2015 року підрозділи російських окупаційних корпусів готувалися завдати потужного удару по позиціям Збройних сил України, прорвавши оборону в районі Мар'їнки та Авдіївки. 93-тя бригада утримувала позиції північніше Мар'їнки. В районі Спартака і Путилівської розв'язки засоби 93-ї бригади фіксували формування ударних колон під командуванням бойовика Гіві, який очікував сигналу на висування в район Авдіївки після того як інша ударна група окупаційних військ досягне успіху в Мар'їнці. Клочков, за своїми словами, не дочекався дозволу від командування зверху, і скомандував завдати артилерійський удар по скупченню противника в районі Спартака. Ударом реактивної та ствольної артилерії угрупування було розбите. Після тієї поразки бойовики втратили ініціативу та інтерес до наступальних дій.[1] З лютого 2019 року приступив до роботи на посаді заступника командувача оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.[джерело?] 11 лютого 2019 року на офіційній Фейсбук-сторінці бригади була опублікована подяка Клочкова бійцям 93-ї бригади за спільну службу.[2] 5 грудня 2020 року указом Президента України присвоєно звання бригадного генерала.[3] 6 грудня 2021 року указом президента України присвоєно звання генерала-майора.[4] Нагороди та відзнаки
Інші оцінки діяльності
Примітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
