Кліодинаміка — міждисциплінарна область дослідження, сфокусована на математичному моделюванні соціально-історичних процесів[1][2].
Назва походить від імені Кліо — музи історії та героїчної поезії в грецькій міфології. Термін запропонований П. В. Турчином[ru] 2003 року[3][4].
Серед учених кліодинаміка не отримала загального визнання і є спірним дискусійним підходом[5][6].
Загальні відомості
Основним завданням кліодинаміки є виявлення та дослідження історичних закономірностей на основі аналізу довготривалих соціальних процесів. Згідно з публікаціями основоположників кліодинаміки, до теперішнього часу основними досягненнями можна вважати розробку математичних моделей «вікових» соціально-демографічних циклів[7][8][9][10] та досить успішне математичне моделювання довгострокового розвитку Світ-Системи[11].
На думку П. В. Турчина, кліодинаміка виростає з кліометрії, потребує в ній як у постачальника «сировини», емпіричних даних, але і кліометрія потребує дисципліни, подібної до кліодинаміки, як у джерелі теорій і моделей, яке скеровує емпіричні дослідження.
Згідно публікації наукового журналіста Лаури Спінні в «Nature», більшість учених-істориків ставиться до кліодинаміки глибоко скептично, оцінюють її перспективи критично, і не впевнені в можливості успішного застосування її методів у історичній науці. Дехто, зокрема Сергій Капиця, підкреслювали, що «загальні питання застосування методів математики до суспільних явищ також вимагають більшої уваги і розуміння» і в багатьох випадках «мова може йти лише про якісне, „м'яке“ моделювання»[12]. Каліфорнійський «The Institute for Research on World-Systems», підтримує науковий журнал, присвячений кліодинаміці, в редакційну колегію якого входять Ренделл Коллінз і Кристофер Чейз-Данн[en][13][14].
↑Беляєв, Е. [[1][2]Действительно ли Россия близится к распаду, как предсказывают математики?].{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Нефьодов, Сергій (2007). Концепция демографических циклов. Єкатеринбург: Вид-во УГГУ.
↑Малков, Сергій (2004). Моделирование социально-политической и экономической динамики. У Дмитрієв, М. Г. (ред.). Математическое моделирование исторической динамики: подходы и модели. Москва: Вид-во РГСУ. с. 76—188.
Малков С. Ю. Математическое моделирование исторической динамики: подходы и модели // Моделирование социально-политической и экономической динамики. Ред. М. Г. Дмитриев. — М.: Изд-во РГСУ, 2004. — С. 76—188.
Нефёдов С. А. Концепция демографических циклов. — Екатеринбург: Изд-во УГГУ, 2007.
Розов Н. С. Клиодинамика без математики: методы и средства исторической макросоциологии.// Метод: Московский ежегодник трудов из обществоведческих дисциплин: Сб. науч. тр. Вып. 2. — М.: Институт научной информации по общественным наукам РАН, 2011.
Федулин А. А., Багдасарян В. Э. Клиодинамические параметры развития сервиса в России. — М.: ФГБОУ ВПО «Российский государственный университет туризма и сервиса», 2011.
