Кліше (мистецтво)


Візуальне кліше «красуня та чудовисько» (постери фільмів)

Кліше (від фр. cliché), також штамп (літературний штамп, кіно-штамп, тощо.) — в мистецтві встановлена традиційно застигла форма (мотив, тема). Кліше застосовується в традиційних сюжетах творів мистецтва, в науковій літературі, в розмовній мові. Первісний зміст форми, експресія, паралелі з історичними подіями можуть стертися і не сприйматися при використанні кліше.

Опис

Слово часто вживається для опису часто повторюваних кліше в різних напрямках мистецтва. Штампи часто використовувалися за відсутності нових ідей, або навпаки, для здійснення будь-яких сюжетних дій. Також слід враховувати, що зважаючи на величезну кількість випущених фільмів, книг і музики важко уникнути повторення.

Висміювання штампів часто служить прийомом сатири або пародії. Так висміюванню кліше відводиться багато місця в Південному Парку та Сімпсонах, штампи «металевої» музики висміюються у творчості груп Nanowar^[en] та Dethklok^[en], а в західному кінематографі було знято багато фільмів, які, шляхом абсурду та перебільшення, висміювали штампи та кліше різних фільмів або жанрів — Дуже страшне кіно, Робін Гуд: Чоловіки в трико^[en], Голий пістолет та багато інших. У 80-х в США також сформувався жанр кіно-пародії, де часто кількість штампів доводилася до абсурду для комічного ефекту.

Використання кліше можна оцінювати як позитивно, так і негативно. Надмірне наслідування кліше позбавляє твір оригінальності та знецінює авторський задум. Позитивним у використанні кліше є наслідування стереотипів психології та полегшення комунікації.

Кліше в літературі

Штамп літературний, або кліше, є явищем мови, присутнім в текстах творів літератури, де воно механічно відтворюється, підміняючи собою те, що могло б відобразити творчу ініціативу автора як художника слова, що долає опір матеріалу, і учасника формування мови художньої літератури або мови поетичної.

— С.Г. Бархударов^[1]

Прикладом кліше є використання образу шляхетного розбійника^[en] в романтичній літературі та мистецтві XIX століття.

Кіно-штампи

Після популяризації кінематографу в середині XX століття, виробництво фільмів було налагоджено на постійній основі. Внаслідок цього в них часто почали повторюватися деталі, що стали популярними у відомих чи культових фільмах. Так у фільмі День, коли земля зупинилася (1951) серед персонажів фігурував робот Горт, що вміє стріляти лазерним променем з голови. Згодом цей образ зробив величезний вплив на наукову фантастику, аж до того, що роботи, які стріляли з очей, стали вважатися одним з головних ознак жанру та згодом були використані (Небесний капітан і світ майбутнього, Люди Ікс 3) або висміяні в інших фільмах.

Бойовик

Згодом, використання кінематографічних штампів отримало розвиток у фільмах жанру бойовик, більшість з яких були виробництва США. Часто це робилося для створення певної ситуації в сюжеті, наприклад, у всіх частинах фільмів серії Роккі головний герой перед перемогою був на межі поразки, але, в підсумку, піднімався і з останніх сил перемагав супротивника. Цей штамп був придуманий для демонстрації волі до перемоги, але в підсумку він був використаний в більшості фільмів про бойові мистецтва. Але при цьому, часто кліше були дурними з логічної точки зору, так у бойовиках та у фільмах присвячених бойовим мистецтвам, поліцейські та бандити часто кидали зброю у вигідних для них ситуаціях та билися з супротивником в рукопашну, а машини вибухали іноді навіть при найлегших пошкодженнях, задля видовищності фільму. Одним з найвідоміших та абсурдних штампів також є той факт, що майже у всіх фільмах, при знешкодженні бомб, лічильник зупиняється на останній секунді.

Фільми жахів та трилери

Поширений штамп — живучість головного вбивці. Часто після спроби вбивства головним героєм лиходія, той пропадає не залишивши й кривавого сліду або ж несподівано опиняється за спиною жертви з занесеною над головою холодною зброєю. Дуже часто жертва, що ховається від лиходія в будь-якому напрямку, натикається на нього впритул. Дівчина, що виходить з душу, загорнута в рушник — нова жертва лиходія. Пара, яка залишається на одинці для інтимної близькості, — теж, найімовірніше, стане жертвою зловмисника. Компанія людей, що перебуває в екстремальному становищі невизначеності та небезпеки, пов'язаної із знахідкою трупа, прагне розділитися, після чого, природно, стає «легкою здобиччю» лиходія. Удари ножем наносяться зверху вниз, хоча цей спосіб є одним з найнеефективніших в ножовому бою, оскільки в площині нанесення удару по стоячій людині багато кісток. Дівчина, тікаючи від не квапливого лиходія, який переслідує її, перечеплюється і пошкоджує ногу. Трупи часто знаходять сидячими спиною до камери.

Приклади найвідоміших кіноштампів

Бомби завжди знешкоджуються на останній секунді. Також, майже кожна бомба з годинниковим механізмом оснащена індикатором з великими червоними цифрами.
Якщо дія відбувається у Франції, то переважно в Парижі, і, як наслідок, в кадрі обов'язково буде показана Ейфелева вежа.
Якщо дія відбувається в Росії, то в кадрі майже завжди лежить сніг, навіть якщо сюжет розвивається влітку.
У голлівудських фільмах всі телефони починаються з префікса 555^[ru]. У США і Канаді, щоб ніхто не телефонував справжнім мешканцям, спеціально зарезервований для використання в художніх творах діапазон телефонних номерів 555-01-XX. Проте, у фільмах часто можна зустріти номер 555–2368, який може дістатися вже справжньому абоненту. (див. також окрему статтю^[ru]).
Після сексу, пара коханців залишається в ліжку з так званою L-подібною ковдрою (прикриває чоловіка до пояса, а жінку до грудей).
При будь-якій чисельності, супротивник завжди буде нападати на кожного героя по черзі. Найчастіше це кліше використовується в гонконгському кінематографі, де герої зазвичай поодинці перемагали багато ворогів (Правило атаки-по-одному).
Часто, для збереження вікового рейтингу, діти, вагітні жінки та інші подібні персонажі не гинуть, а гинуть лише негативні персонажі, які попередньо викликали своєю поведінкою протест у глядача.
Часто завершальна сутичка відбувається на сталеливарному заводі, що «випадково» опинився поруч. Також, обов'язково під час протиборства хтось увімкне верстати.
Також більшість кінематографічних штампів засновані на стереотипах про різні народи. Так більшість японців і китайців у фільмах володіють східними єдиноборствами, араби, як правило, терористи.
У фантастиці, будь — який об'єкт, що наближається до Землі з глибокого космосу, пролітає повз Сатурн.
У фільмах про війну літаки пікірують з одним і тим же характерним звуком. Цей штамп пішов ще з Другої Світової, коли на пікіруючі бомбардувальники люфтваффе ставили сирени. Коли повітря проходило через них, виходив той самий огидний звук, який, за задумом, чинив психологічний вплив на війська супротивника.
У фільмах жахів: якщо героїв переслідує маніяк або монстр, то обов'язково хтось запропонує розділитися на групи, щоб швидше виявити супротивника та перемогти його. Ефект, втім, досягається протилежний.

Ефект штурмовика

Докладніше: Ефект штурмовика

Один з найвідоміших та поширених штампів кіно^[2]. полягає в тому, що ворожі солдати не здатні потрапити в головних героїв, попри переважну кількість (і часто чудові бойові якості в бою проти другорядних персонажів).