Кміти гербу Шренява

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2018)

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (квітень 2018)

Кміти гербу Шренява (пол. Kmitowie) — польський шляхетський рід.

Вперше Кміти згадуються в першій половині 19 століття. У XIV столітті ця родина успадкувала замок у Вішнічі. Потім сім'я Кміта отримала землю в передгір'ї Перемишля та в горах Бещади наприкінці XIV століття. Представники роду посідали впливові посади в Королівстві Ягеллонів, зокрема, на галицьких землях Королівства.

Вони обрали своїм замком Собєнь, а після його знищення угорською армією князя Ракоці переїхали до Леско (замок Собєнь врешті-решт впав у розорення після падіння Барської конфедерації). Сім'я Кмітів, заснувавши нові села, просунулася по Сану та його притоках. Вже на початку XV століття їм належали, серед іншого, Соліна та Райське, в середині XV століття існували Творільне та Ступосяни, Загорце, Яворник Польський, а наприкінці 16 століття вони мали близько 60 сіл у Бещадах, включаючи Ветліну, Берегув-Гурне, Устшики-Горне та Сянек.

Основна лінія родини вимерла в 16 столітті.

• Ян^[1] (Ясек^[2]) з Вишнича і Дам'яниць (?—після 1364), з дружиною Катажиною^[3] мав двох синів, старшим з яких був Ян (Ясько), руський і краківський староста:^[1]
  • Ян (Ясько) Кміта (бл.1330^[4]—1376) — руський і краківський староста; дружина — Ганка (пол. Hanka);
    • Пйотр (?—1409) — краківський, сандомирський воєвода;
      • Зофія Кмітова (Жешувська) (1430—1448) — дружина Пйотра Лунака Кміти
      • Пйотр Лунак Кміта (?—1430) — сандомирський підчаший,^[5] дружина — Катажина (Зофія) Жешовська:
        • Ясек на прізвисько «Темпи» (помер до 1434), дружина — Барбара Вонтробчанка Стшелецька, дочка сандомирського каштеляна;
        • Малгожата, дружина познанського підстлія Яна Голяна з Обіхова, Пшедпелка Мосьциця з Великого Козміна.
      • Клеменс Кміта; (1421) Шренява, герб Сміграда, сяноцький староста
      • Миколай з Вісьніча, Собєня, Дубецька^[pl] (пом. 1447) — перемиський каштелян у 1433—1447; двічі одружувався; перша дружина; невідома, друга — краківська каштелянка Малгожата з Міхалува;
        • Миколай з Дубецька, син першої дружини батька; дружина Малгожата, мали трьох синів (розлучилися 1441 року, зять Міхала «Мужила» Бучацького^[6]):
          • Станіслав;
          • Миколай, помер замолоду;
          • Ян Кміта (пом. 1450) — провінціал чесько-польської францисканської провінції
          • Ян, дружина — Катажина Гербурт (після його смерті вийшла заміж за Анджея Фредра).^[7]
        • Ян Носек із Собеня (?—1458/1460) — середній син перемиського каштеляна, дідич Собеня, каштелян перемиський, львівський, дружина — Марта, мали 5 синів:^[8]
        • Добеслав Кміта (помер у 1478 р.) — наймолодший син перемиського каштеляна, дідич Вісьнича, воєвода люблінський і сандомирський.^[8], раніше Люблін — брат Яна (помер у 1458/60 р.), Каштелян
          • Ян;
          • Пйотр (1442^{[джерело?]}—1505) — маршалок великий коронний, студент Краківського університету;
          • Миколай, студент Краківського університету;^[9]
          • Станіслав — військовик, урядник, магнат, дружина — донька краківського воєводи Яна Амора «Юніора» Тарновського Катажина (шлюб близько 1489 року):^[10]
            • Станіслав, брав участь у битвах під Вишнівцем 1512 та Оршею 1515, покінчив життя самогубством;^[11]
            • Пйотр (1477—1553) — молодший син батька, маршалок великий коронний, краківський воєвода,^[12][13] найвідоміший з роду^[14]. Дружина — Барбара Гербурт.
          • Анджей Кміта (помер у 1494 р.) Лат. Андреас Кміта де Вішніце, брат Пйотра Капітаней Сцепусієнсіс та Станіслава, 1487, — староста Белза та Бецьких, королівський придворний, син Яна Кміти (помер 1458/60), каштелян
          • Станіслав Кміта (близько 1450—1511) — воєвода, воєвода Рутенії, каштелян Санока, брат Анджея
          • Пйотр Кміта (1442—1505) — краківський воєвода, коронний маршал, старший син Яна(помер 1458/60) каштелян, брат Анджея та Станіслава
            • Пйотр (?–1515) — сяноцький староста, син Анджея.
    • Миколай, 1418 року продав село Березка.^[3]
• Малгожата.^[2]
• Пйотр Кміта Собєнський (1477—1553) — краківський воєвода, великий маршал корони, Спіш староста (1522—1553)
• Барбара Кміта (померла в 1580 р.) — дружина Пйотра Кміти
• Валентин Кміта — Valentino Kmitha de Wolia, burgrabio arcis Cracoviensis, heredi in Sadowie et Bethkowicze (1574)
• Ян Кміта (1517—1588) — краківський письменник землі, посланник
• Ян Ачаці Кміта (помер близько 1628 р.) — поет, ймовірно, міщанин, що видає себе за сім'ю Кмітів Шренява

• Ян — писар земський краківський, приятель Менжика Станіслава.^[15]
• Ян — провінціял отців францисканців провінції чесько-польської.
• Ян — посол сеймовий.
• Ян — друкар.
• Ян — лікар.
• Ян Ахацій^[en] — поет.

• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 190—203. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 539—542. (пол.)
• Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — 160 s. (пол.)

• Osoby o nazwisku «Kmita» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)