Кміт Леонід Олександрович

Кміт Леонід Олександрович
Кміт Леонід Олександрович
Алексей Александрович Кмит
Ім'я при народженні	Олексій Олександрович Кміта
Дата народження	25 лютого (9 березня) 1908
Місце народження	Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті	10 березня 1982 (74 роки)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	Російська імперія; Російська СФРР; СРСР
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1931)
Професія	актор
Нагороди
IMDb	ID 0460388

Леонід Олександрович Кміт (ім'я та прізвище при народженні — Олексій Олександрович Кміта; нар. 9 березня 1908, Санкт-Петербург — пом. 10 березня 1982, Москва) — радянський актор театру і кіно. Народний артист Російської РФСР (1968). Отримав широку популярність завдяки ролі Петьки у фільмі «Чапаєв».

Біографія

Олексій Кміта народився 25 лютого (9 березня) 1908 року в Санкт-Петербурзі. Закінчивши школу, працював слюсарем на Ленінградському машинобудівному заводі.

Спочатку Олексій навчався в театральних майстернях (ТЕМАС), потім, незважаючи на заїкання, вступив до Ленінградського інституту сценічних мистецтв (майстерня Євгенія Червякова), який закінчив у 1931 році.

У період навчання для милозвучності він відкинув останню букву від свого прізвища і став іменуватись Кміт. Що ж стосується імені, то за документами він як був Олексієм, так і залишився. Але друзі звикли його звати Льонею. І під ім'ям Леонід Кміт він почав виступати в театрі, а потім увійшов в історію кінематографа.

У кіно Леонід Кміт дебютував у 1928 році. Перші ролі були зіграні ще в німому кіно разом з Ігорем Ільїнським. Тоді наступала епоха звукового кіно. Леонід Кміт переживав з цього приводу, бо не міг позбавитися від заїкання. Все вирішилося несподівано просто — одного разу Кміт провалився в колодязь, засипаний снігом, після чого перестав заїкатися.

У 1936 році Леонід вступив до трупи Центрального театру Червоної Армії, де і служить до 1939 року. Під час німецько-радянської війни, в 1942—1945 роках — актор військових ансамблів, з 1957 року — актор Театру-студії кіноактора.

Леонід Кміт помер 10 березня^[1] 1982 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.

Леонід Кміт у кадрі з фільму «Чапаєв» зображений на поштовій марці СРСР 1964 року.

Родина

Був одружений кілька разів.

1-ша дружина — Олександра Дем'яненко (1916—1952), циркова артистка. Познайомилися, коли їй було 15 років. У 16 років вона народила дочку, а потім розлучилася з Леонідом, залишивши дочку йому. Згодом Олександра була заарештована «за шпигунство». Померла у в'язниці у 36-річному віці.
- Дочка (від Олександри Дем'яненко) — акторка і телережисерка Інна Кміт (1932—1996).
Друга дружина — фотографка і фотокореспондентка Галина Кміт.
- Дочка (від Галини Кміт) — сценаристка Ірина Олексіївна Кміт (нар.. 1948).
- Син Галини Кміт від Миколи Гриценка (усиновлений Леонідом Кмітом) — актор Денис Кміт (1959-21.07.2019).
  - Внучка — Катерина Кміт (нар. 1969), акторка театру і кіно.
  - Онук — Олексій Дубровський (нар. 1977), артист Малого театру.
  - Онука — Дубровська Анастасія (нар. 1986), акторка Малого театру.

Визнання і нагороди

Заслужений артист РРФСР (1935)
Народний артист РРФСР (1968)

Фільмографія

1928 — Золотий дзьоб
1929 — Готель «Савой»
1930 — Міста і роки — Федір Лепендін
1930 — Змова мертвих — матрос
1930 — Саша
1931 — Людина за бортом — Федько
1931 — Золоті гори
1931 — Ураган — робкор Коваль
1931 — Снайпер — ледар Віктор
1932 — Слава світу — Ерік
1933 — Перший взвод — новобранець Олесь
1933 — Хто твій друг — Ваня Садкевич
1933 — Перше кохання — Семен
1934 — Двічі народжений — Льошка
1934 — Чи люблю тебе?
1934 — Пісня про щастя — Грязнов, злодій
1934 — Поручик Кіже — переписувач
1934 — Чапаєв — Петька
1936 — Якось влітку — Жора
1936 — Дівчина поспішає на побачення — пасажир поїзда, що виїжджає з півдня
1937 — Балтійці — Федір Сергійович Колесов, сигнальник
1938 — Комсомольськ — Сергій Чеканов
1939 — Вершники — шахтар Вася
1939 — Комендант Пташиного острова — червонофлотець Косіцин
1939 — Помилка інженера Кочина — Андрій Юхимович, офіціант
1940 — Кохана дівчина — Віктор Симаков, токар-багатоверстатник
1940 — Старий наїзник — Вася Пічугін, колгоспний конюх
1941 — Морський яструб — Ласточкін
1942 — Бойова кінозбірка № 9 — Юзеф
1947 — Блакитні дороги — Іван Іванович, помічник капітана
1947 — Новий дім — старшина Фокін, сапер
1947 — Повість про «Несамовитого» — Філатов, радист
1948 — Три зустрічі — директор МТС
1950 — У мирні дні — начальник штабу
1950 — Далеко від Москви — Махов, шофер
1950 — Сміливі люди — суддя на скачках
1951 — Тарас Шевченко — штабс-капітан Обрядін
1953 — Вихори ворожі — городовий
1953 — Степові зорі
1955 — Примари покидають вершини — Костянтин Сергійович Гребенщиков
1955 — Мексиканець — Спайдер Хегерті, головний секундант боксерського поєдинку
1955 — Чужа рідня — Федот Степанович Шубін
1956 — Солдати — Чумак, старшина
1957 — Балтійська слава — Тимофій Іванович Віхарєв, комісар Центробалту
1958 — Черговий рейс — Семен Іванович, завгосп
1959 — Муму — Степан, лакей
1959 — Сувора жінка — Платон
1960 — Мічман Панін — Савичев, унтер-офіцер
1961 — Піднята цілина — Григорій Матвійович Банник
1963 — Слуха-ай!.. — наглядач
1964 — До мене, Мухтар! — Степан Павлович Дуговець
1965 — Прикордонна тиша — порушник
1965 — Надзвичайне доручення — поручик
1965 — Скільки років, скільки зим! — Кравець
1968 — Господар тайги — Лубніков (конюх Назарич)
1970 — Коли розходиться туман — Прокопій Федорович, бакенщик
1970 — Крах імперії — матрос
1970 — Колір білого снігу — перукар
1971 — Рудобельська республіка — дід Терешко
1973 — Кортик — дідусь Миши
1976 — Вінок сонетів — старшина
1976 — Всього одна ніч — Прокопій Степанович, швейцар ресторану аеропорту
1980 — Зоряний інспектор — репортер