Князь ВаршавськийКнязь Варшавський (пол. Książę warszawski) — спадковий титул правлячих осіб Варшави і Варшавського удільного князівства (пол. Księstwo warszawskie) Мазовецького князівства, 1310 по 1526 роки. Князями Варшавськими були представники Мазовецької гілки П’ястів, нащадки Болеслава II Мазовецького. Поява Варшавського удільного князівства була обумовлена процесами феодального дрібнення Мазовецького князівства, а також середньовічної Польщі взагалі. Першим в уділ отримав Варшаву (а також Лів) син Болеслава II, Земовит II Мазовецький. Також аристократичний почесний титул «найяснішого князя Варшавського», було надано російському генерал-фельдмаршалу Паскевичу Івану Федоровичу, представнику української козацької родини Паскевичів за придушення Польського визвольного повстання 1830—1831 років. Титул мав передаватися в спадок, але у 1903 році князівська гілка родини згасла. МазовіяІсторія титулу У XII столітті Польська держава П’ястів фактично розпадається на декілька удільних князівств, під владою представників династії. У 1138 році, після смерті польського князя Болеслава III Кривовустого князівство було поділено на п’ять частин, де при владі були представники родини померлого князя. Одним з новоутворених князівств стало Мазовецьке князівство зі столицею у Плоцьку, очолив яке Болеслав IV Кучерявий, нащадки якого ( Мазовецькі П’ясти) стали правити у Мазовії. Князь Болеслав II Мазовецький (1251-1313) у 1310 році виділив своєму сину Земовиту уділ з центром у Варшаві, зробивши його першим з князів Варшавських. Після смерті Болеслава II Мазовецького у 1313 році розпадається на декілька удільних князівств. З 1413 року Варшава стає головним містом Мазовії. Після смерті Януша III князя Мазовецького, Варшавського і Черського у 1526 році мазовецька гілка П’ястів перервалася, а саме Мазовецьке князівство ввійшло до Польського королівства утворивши Мазовецьке воєводство. Перелік князів Варшавських
Російська імперіяІсторія титулу  У 1830 році у Царстві Польському та Західному краї починається Польське визвольне повстання проти Російської імперії. З 1831 року керував придушенням повстання генерал-фельдмаршал Паскевич Іван Федорович. У серпні 1831 році він захоплює Варшаву де знаходилися основні сили повстанців, після цього повстання зійшло нанівець. За цю перемогу Паскевич (який вже з 1828 року мав графський титул Паскевича-Еріваньського) 4 (16) вересня отримує від російського імператора титул найяснішого князя Варшавського. Іван Федорович був представником української козацької родини Паскевичів, представники якої інтегрувалися у XVIII столітті до російського дворянства. Князівська гілка роду була внесена до V частини Родовідної книги Санкт-Петербурзької губернії [1]. У 1903 році князівська гілка Паскевичів перервалася зі смертю сина Івана Федоровича. Герб Паскевичей як найясніших князей ВаршавськихКнязівський герб (1831) був побудований на основі старого графського герба, який в свою чергу побудований на основі старого герба Паскевичей (різновид гербу «Радван” [2]) Щит поділено на чотири частини, у верхній правій частині щита, у золотому полі ображено чорного двоголового орла, увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей; знизу праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; знизу ліворуч зображена сирена з піднятим мечем у правій руці, у лівій руці сирена тримає щиток з зображенням гербу Царства Польського, знизу якого напис: Варшава. Всередині цих частин гербу знаходиться малий щиток, де на червоному полі зображено увінчаного короною чорного двоголового орла. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір’ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність». Постаментом названо Радван, як на гербі дворянського роду, але який був розташований на блакитному полі (у дворян Паскевичів на золотому). На князівському гербу також з’явилася «сирена», що є Варшавською русалкою, символом Варшави. Пізніше з’являється ще один опис князівського герба. Щит поділений на чотири частини зі щитком усередині. У першій, золотої, частині імператорський орел, який несе на грудях Московський герб, в оточенні ланцюгу ордена святого апостола Андрія. У другій, лазуровій, частині срібна корогва на трьох хрест-навхрест покладених прапорах Орловського князя Варшавського полку. У третій, срібній, частині червоні з золотими швами баштою, прикрашену червоним півмісяцем, рогами догори (як згадка про взяття Ерівані ). В четвертій, червоній частині, срібна з золотим хвостом сирена, озброєна золотим вигнутим мечем та червоним з золотою облямівкою щитом, прикрашеним орлом Царства Польського (як пам'ять о взятті Варшави). В середньому, золотому щиті, Імператорський орел, який має на грудях герб Москви та оточений ланцюгом ордена святого апостола Андрія. Нашоломники: середній – імператорський орел, з Московським гербом на грудях, та в оточенні орденського ланцюга. Другий та третій – три страусових пера, середнє срібне, крайні лазурові. Обабіч від щита стоять гренадер, та вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність», срібними літерами на лазуровій стрічці. На цьому гербі, старий герб Паскевичей, фігурує як «корогва», а сам він був доповнений прапорами полку названому на ім’я Івана Федоровича Паскевича. Дані про герби Паскевичів, взяти з «Малоросійського гербовника» Модзалевського В.Л.. Перелік найясніших князів Варшавських
Див. такожПримітки
ПосиланняЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
