Кобиляки (Водяницька сільська громада)

село Кобиляки
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Рада	Водяницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71020090030050952
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Населення	600
Площа	2,161 км²[1]
Густота населення	277,65 осіб/км²
Поштовий індекс	20234
Телефонний код	+380 4740
Географічні дані
Географічні координати	49°5′44″ пн. ш. 30°40′41″ сх. д. / 49.09556° пн. ш. 30.67806° сх. д. / 49.09556; 30.67806
Середня висота над рівнем моря	230 м[2]
Відстань до обласного центру	105,9 (фізична) км[3]
Відстань до районного центру	26 (автошляхами) км
Місцева влада
Адреса ради	с.Кобиляки,
Сільський голова	Мацюк Любов Сергіївна
Карта
Кобиляки
Кобиляки
Мапа

Кобиля́ки — село в Україні, у Водяницькій сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 600 чоловік.

Село розташоване на південному заході району за 26 км від районного центру — міста Звенигородка.

Селом протікає річка Макшіболотський, права притока Макшиболота.

Історія села сягає в глибину віків. Раніше, ще до навал татарських орд, воно розташовувалося на рівному полі біля поселення Могила, що існує й донині. Після татарських спустошень люди почали селитися трохи нижче на трьох протоках річки Макшиболото. Назва села походить від прізвища першого поселенця Кобиляка.

До Жовтневого перевороту в центрі села височіла велика церква, покої пана Вишневського і монополька.

У роки столипінської реформи із села в Туруханський край вислано активних борців проти царизму, так званих «зачинщиків».

На початку 1921 року в селі створено першу в Уманському окрузі сільськогосподарську комуну.

Село постраждало внаслідок геноциду , проведеного урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.

У роки німецько-радянської війни зруйновано все колективне господарство. В Пехівському лісі, у Гарбаровому яру, разом з військовополоненими створено партизанський загін імені Ворошилова. У складі загону були і мешканці села, зокрема С. Я. Музиченко, Р. В. Музиченко, І. І. Тараненко. Каральні загони нацистів вщент спалили село Павлопіль в Пехівському лісі. За допомогу партизанам розстріляно головного лікаря Рижанівської лікарні В. Ювичева.

У селі функціонують клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, магазин, сільська рада.

У 2006 році на базі Кобиляцької загальноосвітньої І-ІІ ступенів створено навчально-виховний комплекс.

2022 року населення зросто до рекордної позначки (601 особа). Останнім мешканцем стала Юлія Герасимнюк. Їй було вручене почесне звання Заслужена Кобиляка!

• Низівський заказник

Кобиляки у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Черкащина»
	Інформація у Вікіданих?
	Означення у Вікісловнику?
	Теми у Вікіджерелах?

Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.