Кобилянський Броніслав Володимирович

Кобилянський Броніслав Володимирович
Народився	18 грудня 1896(1896-12-18)  Хотимир, Тлумацький район, Івано-Франківська область
Помер	1 липня 1986(1986-07-01) (89 років) або 2 липня 1986(1986-07-02) (89 років)  Львів, Українська РСР, СРСР
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Віденський університет
Галузь	мовознавство
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук

Бронісла́в Володи́мирович Кобиля́нський (* 18 грудня 1896, село Хотимир, нині Тлумацького району Івано-Франківської області — † 1 липня 1986, Львів) — український мовознавець, педагог. Кандидат філологічних наук (1960).

Брав участь у першій світовій війні.

1926 року закінчив Віденський університет, де здобув ступінь доктора філософії. Працював учителем, з 1944 року викладав, а з 1947 року завідував кафедрою української мови у Станіславі ( нині Івано- Франківськ) у педагогічному інституті. З 1951 року працював у Львові у педагогічному інституті викладачем, а з 1956 року- завідувачем кафедри української мови.

У 1959—1976 роках працював доцентом кафедри української мови Львівського університету.

Помер у Львові, похований на Брюховицькому цвинтарі.

Кобилянський проводив ряд наукових досліджень у галузі історії української мови, етимології, діалектології. Багато праць науковця залишилося у рукописах.

Автор праць

• із діалектології:
  • «Гуцульський говір і його відношення до говору Покуття» (1928),
  • «Діалект і літературна мова» (1960),
  • «Деякі східнокарпатські архаїзми та історизми української мови» (1967),
  • «Лексичні паралелізми в говорах української і південнослов'янських мов» (1972),
  • «Східнокарпатські міфоніми» (1980),
• з історії української мови:
  • «Лекції з курсу „Історія української літературної мови“» (1965),
• з етимології:
  • «Етимологія деяких українських слів» (1958),
  • «Етимологічні етюди» (1972),
• з культури мови:
  • «Фонетико-орфоепічні норми української літературної мови» (1971),
• з методики навчання української мови,
• з історії мовознавства:
  • «Короткий огляд історії мовознавства» (1964)^[1].

Досліджував мову творів письменників:

• «До характеристики лексики поетичних творів Тараса Шевченка» (1955),
• «Роль церковнослов'янізмів у „Кобзарі“ Т. Шевченка» (1961),
• «Мова творів Г. С. Сковороди» (1965),
• ,,Мова ,, Слова о полку Ігоревім''// Рідна мова. Варшава, 1936.
• «Мовностилістичні риси Франкового „Мойсея“» (1966) та ін.
• Кобилянський Б. Гуцульський говір і його відношення до говору Покуття / Бронислав Кобилянський. — Б. м. : б. в., 19–?. — 180 с. [Архівовано 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.]

• Кобилянський Бронислав // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 1058.
• Демський М. Т. Кобилянський Броніслав Володимирович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 239.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.