Ковальова Наталія Миколаївна (співачка)

Наталія Миколаївна Ковальова
Наталія Миколаївна Ковальова
Основна інформація
Дата народження	11 вересня 1976 (48 років)
Місце народження	Сарни, СРСР
Громадянство	Україна
Професія	співачка
Освіта	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Співацький голос	сопрано
Інструменти	бандура
Жанр	опера
Нагороди	«Опералія», II премія та приз глядацьких симпатій (2004)

Наталія Миколаївна Ковальова (11 вересня 1976(19760911), Сарни, СРСР) — українська оперна співачка (сопрано), бандуристка, педагог. Її вітальню прикрашає велика ліра — приз конкурсу «Опералія», котрий Наталці вручив Пласідо Домінго в Лос-Анджелесі. Поруч іще один, можливо, навіть важливіший приз — глядацьких симпатій.

Біографія

Наталія Ковальова народилася в сім'ї Заслуженого вчителя України, математика — Миколи Миколайовича, який мав гарний голос і співав у хорі, та медсестри Катерини Іванівни. Перший публічний виступ відбувся на сцені Сарненського будинку культури у віці 6 років.

Навчалася в Сарненській ЗОШ № 5 і в Сарненській дитячій музичній школі вчилася грати на бандурі. На одному з дитячих фестивалів познайомилася з керівником Львівської дитячої капели бандуристів, який представив її професорці Львівської консерваторії — Людмилі Посікірі.^[1]

Після закінчення сьомого класу Наталія Ковальова вступила до Львівської середньої спеціальної музичної школи ім. Соломії Крушельницької.^[2] Наталці пощастило відразу знайти «свого» педагога: професор Людмила Посікіра й досі залишається у Львові найріднішою для неї людиною. З нею пов'язані й шкільні, і студентські роки: у Вищому музичному інституті (тепер — Львівська державна музична академія ім. Миколи Лисенка) Наталка продовжила освіту як бандуристка. Після закінчення музичної школи імені Соломії Крушельницької навчалася в Львівському вищому музичному інституті ім. Миколи Лисенка.

Мрії про оперну сцену з'явилися згодом. Уперше вона взяла участь у вокальних майстер-класах у Польщі лише на четвертому курсі. Майже випадково. І зрозуміла: це її, це їй потрібне. Вступила до Вроцлавської музичної академії на магістерський курс, куди взяли на рік — після того, як Наталя пояснила, що за довший термін ніколи не зможе заплатити. В останній рік навчання у Львові одночасно «тягнула» два ВНЗ і буквально жила в автобусі між Вроцлавом і Львовом. Успішно закінчила обидві академії. На державному іспиті у Львові навіть заграла на бандурі концерт Бортнянського — відеозапис свого останнього виступу з бандурою зберігає. Чи не відразу після цього поїхала за першим контрактом до Вроцлава.

З 1999 по 2002 рік навчалася в аспірантурі Дрезденського інститутіу музики.^[3]

Із 2001 року Наталія Ковальова — один із провідних голосів ансамблю Дюссельдорфського оперного театру^[de]. Тоді ж здобула першу важливу перемогу — на конкурсі імені Олександра Жирарді в Кобурзі. Її запросили до берлінського Концертного дому і Старої опери у Франкфурті, вона уклала контракт з Королівським театром у Брюсселі. Голос, врода, артистизм… і неодмінно трохи зухвалості.

На прем'єрі опери «Євгеній Онєгін» в Дюссельдорфі, де Наталка заслужила чи не найгучніші оплески, був присутнім її батько. Чи не тому співачка неймовірно хвилювалася. А опісля, вже на прийомі на честь вдалого нового спектаклю, і нову зірку, і її батька, котрий приїхав, власне, на прем'єру, вітали стоячи. Наталя досі пригадує цей момент як один із найбільш зворушливих. Попри екстремально щільний гастрольний графік, вона щонайменше двічі на рік навідується додому: спершу до рідних Сарн, де батько працює заступником директора колегіуму, а потім і до Львова. Відвідує вчителів, зустрічається з давніми друзями.

Життя «примадонни» справді не завжди подібне до кінофільму із щасливим закінченням. Щось обов'язково лягає на вівтар високого мистецтва: приватне життя, родина, спілкування з друзями, зрештою — просто спокійний недільний вечір удома. Але є й той важіль, котрий змушує раз у раз вдаватися до жертв.

Після того, як Наталка — чи не перша з України й точно друга серед 800 претендентів — виборола в Лос-Анджелесі другу премію та приз глядацьких симпатій на конкурсі «Опералія», найпопулярніша німецька газета «Більд» у статті «Красуня Наталя переконала навіть великого Домінго» ще раз нагадала слова ментора конкурсу й одного з трьох тенорів ХХ століття: «Хто потрапить на цьому конкурсі до першої п'ятірки, триматиме в руках ключі від найбільших оперних театрів світу». Наталчин голос відкриває їх навіть без ключа.