Ковальов Анатолій Гаврилович
Анатолій Гаврилович Ковальов (нар. 18 травня 1923, станиця Гнилівська, тепер у складі міста Ростов-на-Дону, Російська Федерація — 17 січня 2002, Москва) — радянський державний діяч, дипломат, поет, заступник, 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1986—1990 роках. ЖиттєписНародився в станиці Гнилівській Донської області (за іншими даними — в місті Москві). Трудову діяльність розпочав у 1941 році освітлювачем «Большего театра» Москви. У 1948 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин МЗС СРСР. Одночасно з 1943 року заочно навчався в Літературному інституті імені Горького в семінарі Іллі Сельвінського. У 1948—1949 роках — старший референт в центральному апараті Міністерства закордонних справ СРСР. У 1949—1953 роках — в апараті політичного радник Радянської контрольної комісії в Німеччині. У 1953—1955 роках — в апараті Верховного комісара СРСР у Німеччині і в посольстві СРСР у Німецькій Демократичній Республіці. У 1955—1958 роках — 1-й секретар, радник, співробітник Третього європейського відділу МЗС СРСР. У 1958—1965 роках — помічник міністра закордонних справ СРСР Андрія Громика, керівник групи радників при міністрі закордонних справ СРСР. У 1965—1971 роках — завідувач Першого європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР (Франція, Італія, Іспанія, Бельгія, Швейцарія, Нідерланди та ін.). З 1966 року — член колегії МЗС СРСР. У 1971—1986 роках — заступник міністра закордонних справ СРСР. Одночасно в 1971—1985 роках — начальник Управління планування зовнішньополітичних заходів МЗС СРСР. Очолював радянські делегації на 2-му етапі Наради з безпеки і співробітництва в Європі, в ході якого був узгоджений Заключний акт НБСЄ, і на Мадридській зустрічі держав учасниць НБСЄ. Архітектор радянської європейської політики, людина «розрядки», виступав за зменшення військового протистояння в Європі між Організацією Варшавського договору та НАТО. У 1986—1991 роках — 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР. З 1991 року — персональний пенсіонер у місті Москві. З 1992 року — радник міністра закордонних справ Російської Федерації. З 1977 року регулярно публікувався як поет. Був лауреатом кількох конкурсів «Пісня року» як автор текстів пісень. Член Спілки письменників Росії. Помер 17 січня 2002 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. Основні праці
Нагороди і звання
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia