Ковальов Андрій Робертович
Андрій Робертович Ковальов (біл. Андрэй Робертавіч Кавалёў, рос. Андрей Робертович Ковалёв; 2 квітня 1966, Вітебськ, Білоруська ССР) — білоруський хокеїст і тренер. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Заслужений майстер спорту Республіки Білорусь. Учасник Олімпіад у Нагано і Солт-Лейк-Сіті. Спортивна кар'єраХокеєм почав займатися у Вітебську (тренер — Валерій Михайлович Кузнецов). В чотирнадцять років переїхав до Мінська. У складі збірної спортивного товариства «Динамо» (1966 р.н.) став переможцем всесоюзних змагань у Сєверодонецьку (квітень 1981 року). Команда «Динамо» була створена на базі мінської «Юності»[1]. 1982 року став чемпіоном Спартакіади народів СРСР у складі збірної Білорусі. З сезону 1983/1984 почав залучатися до виступів за «Динамо». Разом з командою подолав шлях до вищої ліги і отримав виклик до збірної Радянського Союзу. Дебют за національну команду відбувся 7 січня 1989 року в Стокгольмі. Радянська збірна здобула перемогу в товариському матчі над господарями майданчика з рахунком 4:3, а Ковальов закинув вирішальну шайбу. У травні став переможцем Кубка Японії, в якому також брали участь японські і чехословацькі хокеїсти. Влітку переходить до московського «Динамо». Того сезону його нова команда змогла перервати багаторічну гегемонію ЦСКА (лідери армійців почали їхати до Північної Америки). В наступному чемпіонаті «динамівці» підтвердили свій статус-кво, а Ковальов разом з Олександром Семаком[en] стає найкращим снайпером клубу — по 17 закинутих шайб. У цей час постійно грає за збірну в товариських іграх і на міжнародних турнірах, але на чемпіонатах світу зіграти не вдало. Дуже високою була конкуренція за місце в команді Віктора Тихонова. Керівництво москвичів пропонувало йому новий дворічний контракт. У цьому клубі гравець мав кращі шанси потрапити до збірної, що особливо важливо перед початком Олімпіади. Але Андрій Ковальов вирішив продовжити кар'єру в Америці. Сезон 1991/1992 розпочав у мінському «Динамо», а завершував у «Нью-Гейвен Найтгокс» з престижної Американської хокейної ліги. Потім були клуби з Колоніальної хокейної ліги і Хокейної ліги Західного узбережжя, які мали влаштовували гравця рівня збірної СРСР. За порадою тренера Івана Кривоносова поїхав до Німеччини, але сезон вже розпочався і знадобилося півроку, щоб отримати запрошення з клубу елітної дивізіону. В Німеччини мешкав до 2006 року, дев'ять сезонів відіграв в Німецькій хокейній лізі за «Швеннінгер», «Крефельд Пінгвін» і «Обергаузен» (у 434 матчах набрав 420 очок). З 1995 року постійно виступав за національну збірну Білорусі. Грав на двох Олімпіадах і п'яти чемпіонатах світу. Учасник легендарного для булорусів на Олімпіаді 2002 року проти шведів. У чвертьфіналі команда Ковальова перемогла скандинавів і фінішувала на четвертому місці. В сорок років повернувся до столиці Білорусі, де відіграв два сезони за «Юність» і завершив ігрову кар'єру. Досягнення
СтатистикаСтатистика виступів у елітних дивизіонах національних чемпіонатів:
Проти професіоналів з Національної хокейної ліги:
У складі молодіжної команди на першості світу:
За першу команду СРСР:
За національну збірну Білорусі:
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
