Ковальов Віктор Павлович

Віктор Павлович Ковальов (нар. 28 січня 1920, Ялта — пом. 16 вересня 2002, Херсон) — український мовознавець. Доктор філологічних наук з 1976 року, професор з 1976 року^[1].

Біографія

Народився 28 січня 1920 року в Ялті. В 1942 році в Майкопі закінчив Одеський університет в евакуації. Брав участь у німецько-радянській війні, як командир вогневого мінометного взводу, а згодом батареї та дивізіону. Інвалід війни^[2]. З 1946 року працював у Херсонському педагогічному інституті: у 1959—1974 роках — завідувач кафедрою російської мови, водночас у 1965—1968, 1976—1981 роках — декан філологічного факультету.

Наукові дослідження: лексикографія, лінгвостилістика, методика викладання російської та української мов у вищій і середній школах. Автор понад 100 наукових і методичних праць, посібників, 19 книг, 8 брошур, підручників з російської мови та проблем східно-слов’янської лінгвостилістики, зокрема:

Праці:

Языковые выразительные средства русской художественной прозы. Київ, 1981;
Выразительные средства художественной речи. Київ, 1985;
Средства речевой экспрессии в русской, украинской и белорусской художественной прозе. Київ, 1987;
Виражальні засоби українського художнього мовлення. Херсон, 1992.