Ковальов Олександр Єгорович
Олександр Єгорович Ковальов (нар. 3 вересня 1948, с. Гірки Новгород-Сіверського району на Чернігівщині) — український художник та педагог, доцент (1975), «Заслужений працівник народної освіти України» (1998), засновник центру народознавства «Калинові криниці» у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. ЖиттєписОлександр Ковальов народився 3 вересня 1948 року в селі Гірки Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Після закінчення семирічки в рідному селі вступив до училища декоративно-прикладного мистецтва № 14 у м. Івано-Франкове Львівської області. Одержавши диплом він у 1966—1967 навчальному році працював учителем образотворчого мистецтва та праці у Камській восьмирічній школі Чернігівської області. Потім переїхав до Сосниці, де був призначений учителем малювання та на осінь був призваний до лав Збройних Сил. У серпні 1969 року він вступив на художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. 1973 року закінчив цей виш за спеціальністю «Образотворче мистецтво» та одержав кваліфікацію вчитель образотворчого мистецтва та креслення та одержав лист-направлення до Глухівського державного педагогічного інституту[1][2]. Перші роки молодого викладача припали на активну підготовку до 100-річчя глухівського педагогічного вишу. За його ескізом було розроблено ювілейний значок, а Глухівський райком КПУ нагородив Грамотою. Вже наступного року одержав Почесну грамоту від Республіканського дому самодіяльної творчості. У 1978 році обійняв посаду старшого викладача кафедри педагогіки. А також в цей час, з 1977 по 1980-й щороку та ще у 1984 та 1986 роках нагороджувався Почесною грамотою Глухівського державного педагогічного інституту. У 1982 та 1984 роках були Диплом та Почесна грамота Сумської обласної ради профспілок. У 1985 році Олександр Ковальов був відзначений відомчою нагородою міністерства освіти Української РСР «Відмінник народної освіти України». В період з 1985 по 1991 рік художник був учасником дев'яти республіканських художніх виставок «Людина і світ» у Києві під егідою дирекції виставок Спілки художників України. Зокрема, за картину «Щастя» був відзначений Почесною грамотою оргкомітету Республіканської художньої виставки, присвяченої 40-річчю Великої Перемоги. На основі його досліджень і методичних розробок в Глухівському педагогічному інституті було створено центр народознавства «Калинові криниці»[3]. Над експозиціями працювали історики і краєзнавці, філологи і художники університету під керівництвом Олександра Ковальова[1][4]. З грудня 1995 року О. Ковальов — доцент кафедри естетичного виховання. 1998 року художнику та викладачу було присвоєне вчене звання доцента та Почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України»[5]. У лютому цього року обійняв посаду завідувача кафедри естетичного виховання, а у 2001 році перейшов на викладацьку діяльність доцента кафедри педагогічної творчості. Викладач та художник в 1999 році призначався членом журі Всеукраїнського конкурсу в номінації «Образотворче мистецтво», «Учитель року-99» у місті Севастополь, також наступного року Міністерством освіти і науки України був призначений головою державної екзаменаційної комісії Барського педагогічного училища на Вінниччині. У 2004 році Олександра Ковальова відзначили Почесною грамотою Президії Українського фонду культури. 2007 року увійшов до Спілки дизайнерів України. Також цього року був нагороджений Дипломом ІІ ступеня організаційного комітету Всеукраїнської виставки-форуму книги. Двічі його діяльність була відзначена Національною академією педагогічних наук України: у 2009 році Грамотою, а через п'ять років — Подякою Президента НАПНУ Василя Кременя. Саме з 2009 року Олександр Ковальов продовжує обіймати посаду доцента кафедри теорії і методики початкової освіти 2018 року художник на міжнародній виставці «Квітуча Україна» був відзначений Диплом І ступеня. Також цього року, він як керівник проєкту став переможцем Х Міжнародного конкурсу молодих дизайнерів «Україна квітуча 2018», одержавши диплом І ступеня Міністерства освіти і науки України. Ще тоді він був учасником художньої республіканської виставки «Барви України» у Києві, а в 2021 році — виставки декоративно-ужиткового мистецтва «У барвистім вінку з хлібом на рушнику» в рамках обласного фестивалю народної творчості «З любов'ю до тебе, рідний краю!», присвяченої 30-й річниці незалежності України[2][6]. ТворчістьОлександр Ковальов — учасник понад 50 міських, обласних, усеукраїнських та міжнародних художніх виставок творів декоративно-прикладного мистецтва. Окрім того, він є автором понад 30 наукових праць та автором навчально-методичних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України. Першим в 1997 році постала «Методика викладання декоративного мистецтва у початковій школі». Також з-під пера вченого та митця вийшли навчально-методичні посібники «Декоративно-прикладне мистецтво у школі. 1-7 класи» (2006), «Образотворче мистецтво у школі» (2019) та 300-сторінковий «Малюнок з натури, декоративний малюнок, тематичний малюнок, бесіда»[1]. Перелік публікацій
РодинаДружина — Олександра Василівна, донька — Надія, син — Олександр. Примітки
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
