Ковальов Олександр Семенович
Олександр Семенович Ковальов (нар. 18 травня 1945, м. Улан-Уде, Бурятія) — радянський, український фізик-теоретик, провідний науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України[1], професор кафедри теоретичної фізики Харківського університету[2]; доктор фізико-математичних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Автор фундаментальних досліджень в галузі теорії нелінійних явищ у магнітовпорядкованих та пружних середовищах[3]. БіографіяЗ 1962 по 1967 р. навчався на фізичному факультеті Харківського державного університету ім. О. М. Горького. У 1975 р. захистив кандидатську дисертацію з теоретичної і математичної фізики на тему «Вплив нелінійності на динаміку локалізованих збуджень в кристалах»; у 1989 р. — докторську дисертацію з теоретичної фізики на тему «Нелінійна динаміка конденсованих середовищ: магнітні та пружні солітони». З 1967 по 1975 р. працював молодшим науковим і науковим співробітником Українського фізико-технічного інституту (м. Харків). З 1975 р. і до теперішнього часу працює провідним науковим співробітником Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України (м. Харків). 3 1990 по 2001 р. — доцент, а з 2003 р. працює професором кафедри теоретичної фізики фізичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна за сумісництвом. Наукові напрями — теоретична фізика, фізика твердого тіла. Учений секретар спеціалізованої Вченої ради при ФТІНТ НАН України, член трьох Вчених рад ФТІНТ НАН України[4], заступник головного редактора журналу «Фізика низьких температур». Бере активну участь у міжнародному науковому співробітництві з університетами Реґенсбурга, Парижу, Бірмінгему та Канберрі. Автор більш ніж 170 наукових статей, трьох оглядів і двох монографій[5]. Має індекс Гірша h=26[5]. Підготував 5 кандидатів наук. Викладає курси: Класична механіка, нелінійна фізика[3]. Нагороди
Основні наукові публікації
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia