Ковальов Сергій Микитович

Сергій Микитович Ковалів
Народився	15 серпня 1919(1919-08-15) Петроград, РРФСР
Помер	24 лютого 2011(2011-02-24) (91 рік) Санкт-Петербург Російська Федерація
Поховання	Красненьке кладовищеd
Місце проживання	Ленінград
Країна	СРСР,  Росія
Діяльність	корабел, інженер, конструктор
Alma mater	Миколаївський кораблебудівний інститут
Галузь	Кораблебудування, проектування атомних підводних човнів
Заклад	ЦКБ МТ «Рубін»
Вчене звання	Академік РАН
Науковий ступінь	Доктор технічних наук
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	Генеральний конструктор РПКСП
Нагороди
Ковальов Сергій Микитович у Вікісховищі

Сергій Микитович Ковальов (рос. Сергей Никитич Ковалёв) (1919–2011) — радянський конструктор українського походження, генеральний конструктор радянський підводних човнів атомних з ракетами балістичними (ПЧАРБ), ракетних пускових комплексів стратегічного призначення (РПКСП).

Сергій Микитович Ковальов, українець, народився 15 серпня 1919 року в Петрограді. Батько — Микита Назарович Ковальов родом з Тамбова, закінчив офіцерські курси і не бувши дворянином отримав офіцерське звання старшого лейтенанта. Служив мінером-електриком і штурманом, плавав на міноносцях. Після революції служив на флоті Радянської Росії. Вийшовши у відставку у 1924 році викладав в Річному технікумі, військово-морській школі і в пункті перепідготовки комскладу ВМФ, з 1951 року в кораблебудівному інституті.

Мати — Анастасія Іванівна народилася біля Полтави, на хуторі Костюки, дочка морського офіцера, котрий починав службу на флоті матросом.

В юності Сергій Микитович, разом з своїм приятелем, побудували свій перший човен — байдарку використовуючи креслення з популярної брошури «Як самому зробити розбірну байдарку».

Закінчивши школу навчався в Ленінградському кораблебудівному інституті у 1937—1942 роках. Закінчував навчання в евакуації в Миколаївському кораблебудівному інституті, (також евакуйованому) диплом котрого і отримав.

В 1943 році був направлений на роботу в Центральне конструкторське бюро № 18 (нині Центральне конструкторське бюро морської техніки «Рубін») У 1948 переведений на посаду помічника головного конструктора. З 1954 стає головним конструктором парогазотурбінного човна проекту 617.

З 1958 Головний (Генеральний) конструктор атомних підводних човнів (крейсерів) стратегічного призначення, проектів 658, 667А, 667Б, 667БД, 667БДР, 667БДРМ і 941.

Бувши генеральним конструктором Сергій Ковалів постійно брав участь у випробовуванні спроектованих ним підводних човнів, брав участь у морських походах. Останній похід на підводному човні був у нього у 89-ти річному віці.

За його проектами було побудовано 92 підводні човни, з котрих 73 на Сєвмаші.

Помер на 92-му році свого життя. Панахида відбулася в Миколаївському соборі Санкт-Петербурга. Похований на Красненькому кладовищі.

• С. М. Ковальов є почесним громадянином м. Сєвєродвінська
• 1985, на Алеї Героїв в Санкт-Петербурзі встановлений бюст С. М. Коваліва (скульптор А. М. Ігнатьєв, архітектор В. І. Ковалева).
• 2011, набережній Сєвмашу в Сєвєродвінську присвоєно ім'я С. М. Ковальова.
• 2011, у Сєвєродвінську на Сєвмаші будується транспорт озброєння «Сергій Ковальов»

• От байдарки до «Тайфуна» [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
• Создатели оружия — Ковалёв Сергей Никитич [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
• С. Н. Ковалёв — мысли и фразы [Архівовано 10 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Коротка біографія С. М. Ковальова [Архівовано 4 Березня 2012 у Wayback Machine.]
• Підводні крейсера на конвеєрі
• Денис Нижегородцев. «Я познакомился с ним 60 лет назад» [Архівовано 1 Березня 2011 у Wayback Machine.]

• Ковалев С.Н «О том, что есть и было», СПб, «Элмор» 2006 г.
• Ковалев С.Н «Письма внукам», СПб 2007 г.
• Семенов В. П. «Академик Сергей Никитич Ковалев», СПб 1999 г.