Ковальчук Інна Георгіївна
Інна Георгіївна Ковальчук (народилася 2 вересня 1965[1], Київ) — українська поетеса, прозаїк і перекладач. Член Національної спілки письменників України, лауреат Літературної премії імені Василя Мисика (2018)[2], Літературної премії імені Павла Тичини (2020)[3] Літературна премія «Благовіст» (2022), Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (2023), Літературної премії імені Михайла Чабанівського (2024) Лауреат Львівської обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди (2025) [4]. ЖиттєписІнна Ковальчук народилась в Києві. Закінчила музичну школу по класу скрипки, спеціалізовану українсько-англійську школу № 112 імені Т. Г. Шевченка, філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру за спеціальністю «Сучасна російська мова».[5] Працювала керівником служби зовнішніх зв'язків концерну «Наука» Міністерство освіти і науки України, служби зовнішніх зв'язків АТ ХК «Київміськбуд», керівником міжнародної служби народного депутата України Поляченка В. А., Почесного консула Республіки Чилі в Україні з правами державного нотаріату[6]. ТворчістьІнна Ковальчук відома як поетеса, прозаїк, перекладач, літературний критик, автор восьми збірок поезії «Курсиви долі» (2012), «Осінь покоління» (2013), «Свобода самоти» (2014), «Воскресле сонце» (2015), "Крещендо" (2017), "Пора індульгенцій" (2018)[7], "Під знаком Діви" (2021), 'Анестезія"(2024). Автор збірок віршів для дітей «Бе-ре-зень» (2013), «Відгадайки для малят» (2014), "Казки зимових вечорів" (2015), книжки загадок "Відгадайки для всезнайка" (2022), прози для дітей "Даринка" (2021)[8], "Казки навколо нас" (2022). За збірку віршів «Пора індульгенцій» 2020 року Інна Ковальчук була увінчана премією НСПУ імені Павла Тичини за найкращу збірку поезій[9]. Автор книги перекладів з болгарської "У НІ СОН" (2018), перекладів сонетів Радко Радкова (2020)[10], перекладів сучасної болгарської поезії "Розкрилена душа" (2021). Упорядник і перекладач сучасної українсько-македонської поетичної антології (2020). Автор книг про Київ "Десять кроків Києвом" (2020), "Легенди Києва: міфи і реальність"(2025), збірки новел "(Не) бувальщини" (2020)[11]. Член НСПУ, Асоціації ронделістів України[12][13]. Почесний член Спілки незалежних письменників Болгарії[14], Дружества письменників Македонії[mk], Дружества письменників Хорватії, та Дружества письменників Чорногорії[15]. Член журі літературних премій імені Юрія Титова, імені Платона Воронька,мистецької премії імені Олеся Гончара Міністерства культури України[6]. Член Всесвітньої поетичної спільноти Poetas del Mundo[15]. Учасниця міжнародного поетичного фестивалю «Під небом Копривщиці і Пловдива»[16]. Твори перекладені французькою, італійською, російською, болгарською[17], македонською, польською, сербською, хорватською, іспанською, португальською, англійською мовами[6]. Відзнаки
Міжнародна літературна премія імені Івана Николова (Болгарія, 2023 рік) Львівська обласна літературна премія імені Катерини Мандрик-Куйбіди за поетичну книжку "Анестезія" (2025 рік) Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia