Кодекси біологічної номенклатури

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2021)

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2021)

Кодекси біологічної номенклатури — система наукових назв для позначення груп організмів, які пов'язані тим чи іншим ступенем спорідненості. Існує ботанічна і зоологічна номенклатура. Єдина біологічна номенклатура забезпечує універсальність і стабільність наукових назв рослин і тварин. Вибір назви визначають за правилом пріоритету, згідно з яким дійсною є лише найдавніша з оприлюднених назв, що відповідає вимогам біологічної номенклатури. Ці кодекси розробляють міжнародні комітети з номенклатури, які з метою уніфікації номенклатурних найменувань видають спеціальні кодекси, що мають силу законодавчих документів для наукових публікацій. Міжнародними кодексами номенклатур закріплено статус єдиної професійної мови біологічних дисциплін за латиною.

Перші системи були примітивними : їх описували за абеткою, з погляду корисності чи шкідливості для людини, групували за довільними ознаками.

Відомий шведський натураліст К. Лінней, спираючись на досвід своїх попередників, завершив штучну систематику організмів і побудував систему, яку сформував у працях "Роди рослин" і "Види рослин"^[1]. Ця система здобула загальне визнання. За основну одиницю класифікації К. Лінней взяв вид. Подібні між собою види К.Лінней об'єднав у роди, подібні роди - в ряди, ряди - у класи. Також натураліст запропонував усі види рослин і тварин називати латинською мовою двома словами. Такий спосіб називають бінарною номенклатурою. Систематика К. Ліннея багато в чому є штучною, проте відіграла позитивну роль у біології. Її досить широко використовують у сучасній ботаніці і зоології.

Тип ( у тварин) \Відділ ( у рослин) - Класи - Ряди ( у тварин)\ Порядки ( у рослин) - Родини - Роди - Види.

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури - зібрання правил та рекомендацій , що стосуються наукових назв рослин, водоростей, грибів та грипоподібних організмів. Його метою є присвоєння певних назв щодо певних груп організмів, які мають валідність і придатні до використання вченими. У 1952 році у Стокгольмі було прийнято перший Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури, який неодноразово вдосконалювали.

1. Принцип незалежності номенклатур - ботанічна номенклатура незалежна від зоологічної.
2. Принцип типіфікації - назви таксономічних груп застосовують за допомогою номенклатурних типів.
3. Принцип пріоритету - номенклатуру таксономіної групи засновано на пріоритеті в оприлюдненні.
4. Принцип унікальності - визначена таксономічна група може мати лише одну унікальну назву.
5. Принцип універсальності - наукові назви таксономічних груп розглядають як латинські, незалежно від походження.
6. Принцип зворотної сили - правила номенклатури, прийняті в наш час, розповсюджуються на всі постанови, прийняті раніше, якщо їхню дію не обмежено.
7. Принцип незалежності від таксономії - правила номенклатури не залежать від поглядів таксономістів на класифікацію тієї чи іншої групи.

Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури - система наукових назв таксонів тварин, а також правила утворення цих назв і їхнього вживання. На конгресах в Парижі 1948, в Копенгагені 1953 і в Лондоні 1958 створено МКЗН. Перше видання відбулося в 1961 році.

1. Принцип невтручання в таксономічні судження.
2. Принцип номенклатурних типів.
3. Принцип пріоритету опублікування.
4. Принцип омонімії.
5. Принцип синомінії.
6. Принцип стабільності номенклатури.
7. Принцип відсутності "закону прецеденту".

Н.Г. Ревак, В.Т. Сулим, О.Ю. Назаренко " Латинська мова та основи біологічної термінології"