Козловський Микола Павлович
Мико́ла Па́влович Козловський (*28 жовтня 1956, с. Лобачівка, Україна — 24 травня 2020) — український лісівник, член-кореспондент НАН України (2018)[1], доктор біологічних наук, старший науковий співробітник[2]. Директор Інституту екології Карпат НАН України. Академік Лісівничої академії наук України. БіографіяКозловський Микола Павлович народився 28 жовтня 1956 року у селі Лобачівка Горохівського району Волинської області. У 1979 році закінчив Львівський державний університет імені І. Франка (тепер — Львівський національний університет імені Івана Франка) за спеціальністю «Зоологія і ботаніка», здобувши кваліфікацію «Біолог, викладач біології та хімії»[2]. Наукову діяльність Козловський М. П. розпочав 1979 року в Львівському відділенні Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного АН УРСР на посаді інженера відділу біогеоценології. З 1986 по 1989 роки працював на посаді молодшого наукового, а в 1989—1993 роках — наукового співробітника цього інституту. В 1989 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Нематодні комплекси грабових дібров верхів'я басейну Дністра та їх біогеоценотична роль». На посаді старшого наукового співробітника Інститут екології Карпат НАН України Козловський М. П. працює з 1993 року. Вчене звання — старший науковий співробітник отримав у 2000 році в Інституті екології Карпат НАН України за спеціальністю «Екологія». Дисертаційну роботу на тему «Біоіндикаційні властивості фітонематодних угруповань наземних екосистем Карпатського регіону» захистив у 2007 році в Дніпропетровському національному університеті. Доктор біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 — екологія. Від 2007 року виконував обов'язки директора Інституту екології Карпат, а від 2009 року був директором цієї установи. Науковий стаж роботи становить 35 років. Керівництво аспірантурою Козловський М. П. здійснював від 2003 року. Вільно володів німецькою, польською й російською мовами. Наукові праціЗагалом, Козловський М. П. опублікував понад 180 наукових праць у галузі екології, екосистемології, охорони біорізноманіття, ґрунтової зоології, нематодології, паразитології. Запропонував методику оцінювання змін функціональної організації угруповань ґрунтових нематод, класифікацію нематодних комплексів, описав їхні біоіндикаційні властивості й значення у функціонуванні екосистем[2]. Є автором і співавтором ряду монографій:
Серед наукових публікацій та монографій слід виділити такі:
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia