Колегіальна церква (Тюбінген)

Колегіальна церква
Дата створення / заснування 15 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Зображення інтер'єру
Названо на честь Юрій (Георгій) Змієборець Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновник Ебергард I (герцог Вюртембергу) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Тюбінген[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Присвячено Юрій (Георгій) Змієборець Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Peter von Koblenzd Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стиль готика Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщини cultural heritage monument in Baden-Württembergd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нічний вигляд Редагувати інформацію у Вікіданих
Вигляд з повітря Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Колегіальна церква у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

48°31′12″ пн. ш. 9°03′22″ сх. д. / 48.52° пн. ш. 9.0561111111111° сх. д. / 48.52; 9.0561111111111

Колегіальна церква Святого Георгія (нім. Stiftskirche zu St. Georg) — колегіальна церква[en], розташована в баден-вюртемберзькому місті Тюбінген; сучасна будівля збудована на місці церкви-попередниці в 1470-90 рр. на замовлення графа Ебергарда I при заснуванні ним Тюбінгенського університету; архітекторами Петер фон Кобленц та Ганс Аугштайндреєр.

Історія та опис

Дзвіниця церкви з годинником на фоні міських дахів у 2016 році.

Як показали археологічні розкопки, що проводилися під керівництвом Урса Бека під час реконструкції церковного інтер'єру в 1962-64 рр., колегіальна церква Святого Георгія в Тюбінгені стоїть на місці одразу двох романських церков-попередниць. Перша давніша будівля, імовірно побудована в XI столітті, була тринавною базилікою з напівкруглим хором і двома напівкруглими побічними апсидами. Центральна вісь цієї споруди була зрушена трохи на північ від осі нинішньої церкви. У центрі хору, просто під вівтарем, знаходився саркофаг із незвичайним похованням: у могилі був один скелет із трьома ногами. Хоча вже невдовзі після розкопок з'ясувалося, що йшлося про неповне збереження поховання-попередника — від якого й залишилася додаткова нога — «народна мова» Тюбінгена встигла поповнитися історією про «триногого Утця». Залишки другої будівлі, хоча вона і була молодшою ​​за першу, збереглися набагато гірше: ймовірно, що це також була тринавна базиліка. Вона, ймовірно, мала ґанок-портал з півночі і побудована до середини XII століття.

Перша писемна згадка про храм на місці сьогоднішньої колегіальної церкви датується 1188 роком: її побудовано до формування парафіяльної церкви Тюбінгена в 1191 році. У 1294 церква перейшла під юрисдикцію монастиря Бебенгаузен[en], а в 1411 році почалося будівництво найстарішої частини нинішньої церкви — дзвіниці. До 1468 року дзвіницю добудували майже до верхньої точки; будівництво хору, що відбувалося близько 1478 року, приписується Петеру фон Кобленцу (пом. 1501), чию участь у будівництві на початок XXI століття однозначно не довели. У 1476 році колегіальну церкву Зиндельфінгену перенесли до Тюбінгену і церква Святого Георгія, яка до цього була парафіяльною, стала колегіальною. Через два роки розпочато будівництво нової нави, що завершилося в 1490 році; безпосередньо будівництвом керував Ганс Аугштайндреєр.

Через фінансові труднощі, що виникли при перебудові нави, її головні та бічні проходи були покриті лише дерев'яною стелею: у такому вигляді храм проіснував до 1529 року, коли дах та шпиль було завершено. Чернечу громаду Тюбінгену розпустили в 1534 році внаслідок Реформації, і з 1537 року церква знову стала парафіяльною. З 1550 року церковний хор, який до цього встиг послужити університетської аудиторією, став новим місцем поховання сім'ї герцогів Вюртемберзьких.

Старовинне фото Колегіальної церкви.

Дзвіниця була добудована Георгом Беєром в 1590 році, а інтер'єр церкви став бароковим в 1674-1777 рр. У 1876/7 рр. інтер'єр був змінений на неоготичний в результаті масштабної реконструкції церкви, що проводилася під керівництвом архітектора вюртемберзького Крістіана Фрідріха фон Лайнса (1814-92 рр.). Екстер'єр церкви було дещо оновлено внаслідок ремонту 1932-34 рр. Вже після Другої світової війни, в 1955-60 рр. хор був відновлений під керівництвом архітектора Генріха Отто Фогеля (безпосереднє керівництво роботами здійснював тюбінгенський архітектор Артур Ахштеттер), а нава був відреставрований в 1962-64 рр..

Сучасна будівля колегіальної церкви Святого Георгія в Тюбінгені є пізньоготичною тринавною базилікою з дзвіницею на західній стороні; північніше річки Неккар і є помітною міською домінантою. Квадратна дзвіниця досягає 45 м заввишки, що забезпечує широкий огляд на центр міста. Вітражі церковних вікон у хорі (всього 114 панелей) датуються 1475 роком та є роботою майстерні Петера Геммеля фон Андлау[en], відомого роботою над інтер'єром Ульмського собору. Сучасні вітражі в хорі та ризниці були створені за ескізами художника Вольфа-Дітера Колера в 1962 році. Вівтар 1520 р. є роботою учня Дюрера Ганса Шойфеліна; 1960 року його було відреставровано.

Інтер'єр церкви був повністю відреставрований в 1962-65 рр.: ремонт став явно необхідним після появи тріщин на фасаді будівлі. Пошкодження фундаменту церкви стало результатом зведення поблизу нього бомбосховища під час Другої світової війни. Забутий бункер нагадав про себе тільки після того, як став причиною руйнації будівлі церкви: після того, як він був заповнений бетоном, стан колегіальної церкви стабілізувався.

Примітки

  1. а б archINFORM — 1994.

Література

  • Evangelische Kirchen und christliche Kunst in Württemberg 1957—1966 — Ein Querschnitt; Hg. Verein für christliche Kunst in der ev. Kirche Württembergs — Adolf Gommel; Stuttgart 1966, Abb. 28-33, 74.
  • Sibylle Setzler, Wilfried Setzler: Stiftskirche Tübingen. Geschichte, Architektur, Kunstschätze. Ein Führer, Schwäbisches Tagblatt, Tübingen 2010, ISBN 978-3-928011-66-2.
  • Tilmann Marstaller, Andreas Stiene: Die Dachwerke über Chor und Langhaus der Tübinger Stiftskirche. In: «Denkmalpflege in Baden-Württemberg» 35. Jg. 2006, Heft 2, S. 78—86.
  • Ev. Kirchenbezirk Tübingen: Kirchen im Dekanat Tübingen — Stille Schätze, Kunst und Kultur; Tübingen 2000, S. 84 f.
  • Hermann Jantzen: Stiftskirche in Tübingen, Theiss, Stuttgart 1993, ISBN 3-8062-1112-4 (= Beiträge zur Tübinger Geschichte 5).
  • Oskar Heck: Zur Instandsetzung des Langhauses der evangelischen Stiftskirche in Tübingen; in: Nachrichtenblatt der Denkmalpflege in Baden-Württemberg, 11. Jg. 1968, Heft 1, S. 12—17.
  • Urs Boeck: Die Tübinger St. Georgskirche in vorgotischer Zeit. In: «Der Sülchgau» 9, 1965, ISSN 0940-4325, S. 65—71.
    • Urs Boeck: Ein gläsernes Buch der Frömmigkeit. Beschreibung und Rekonstruktion der Glasmalereien des Peter Hemmel im Chor der Tübinger Stiftskirche. In: «Tübinger Blätter» 45. Jg. 1958, S. 56—63.

Посилання

  • Sabine Holtz[de]. Kollegiatstift St. Georg Tübingen — Geschichte. kloester-bw.de (нім.). Klöster in Baden-Württemberg. Процитовано 7 лютого 2019. {{cite web}}: Перевірте значення |author= (довідка); символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 34 (довідка)
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya