Колективна свідомістьКолекти́вна свідо́мість (англ. consciense, collective; нім. Kollektivbewusstsein) за Е. Дюркгаймом — духовна єдність суспільства, яка не є простою сумою індивідуальних свідомостей, існує незалежно від них у вигляді соціальних факторів (звичаїв, моралі, права, традицій, знань і т. д.), що надає сильний вплив на індивідуальну свідомість. Колективна свідомість створює моральне суспільне середовище, що змушує людей приймати способи дії і мислення, поширені в даному суспільстві. Форми Колективної свідомісті: Колективні уявлення, колективні почуття[1]. Індивіди притягуються один до одного завдяки спільним віруванням і подібним почуттям. Останні і складають умови існування колективу, найважливішу передумову їхнього духовного буття. Чим більше колективна свідомість як «голос громадської совісті» регламентує соціальне життя суспільства, тим сильніший і міцніший зв'язок індивіда з групою. Механізми функціонуванняНа сьогодні встановлено лише деякі закономірності функціонування суспільної свідомості[2]. Особливістю суспільної свідомості є більший ступень викривлення об'єктів, що відображаються. Разом, люди думають і діють дещо по-іншому, ніж кожен окремо. Тут беруть верх емоції над розумом. Взагалі-то, колективна психіка має особливу енергетику, що проявляє приховану людську деструктивність, актуалізує низькі потяги й безпричинну агресію, санкціонує вибір хибного шляху. Окрім цього, суспільна свідомість із певним запізненням реагує на події, явища, зміни у суспільстві. Звідси випливає наступна характерна ознака — консервативність суспільної свідомості, зберігання досвіду минулих поколінь у виді суспільної ідеології і психології. Суспільна свідомість, деформована у криміногенному відношенні, зветься кримінально зараженою. При цьому, деформованими є окремі компоненти суспільної свідомості, а не ї сукупність, ціле. Див. такожПримітки
Посилання
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia