Колетвінов Андрій Федотович

Колетвінов Андрій Федотович
Колетвінов Андрій Федотович
Народився	1897 ; село Скороваровка Єфремовського повіту Тульської губернії, тепер Єфремовського району Тульської області, Російська Федерація
Помер	28 липня 1938 ; Розстрільний полігон «Комунарка»
Поховання	Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна	Російська імперія; СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	ВКП(б)
	; ; ;

Андрій Федотович Колетвінов (нар. 1897(1897), село Скороваровка Єфремовського повіту Тульської губернії, тепер Єфремовського району Тульської області, Російська Федерація — розстріляний 28 липня 1938, місто Москва) — радянський діяч, голова Організаційного комітету Президії ВЦВК РРФСР по Тульській області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1938).

Біографія

Закінчив Єфремовське міське училище, працював у канцелярії конторником і рахівником.

У 1916—1917 роках служив в російській армії на унтер-офіцерській посаді; був демобілізований через хворобу.

Член РКП(б) з 1918 року.

У 1918—1921 роках — секретар, заступник голови виконавчого комітету Єфремовської повітової ради Тульської губернії, член Єфремовського повітового революційного комітету, створеного для боротьби з кіннотою генерала Добровольчої армії Мамонтова.

З 1921 по 1930 рік — заступник начальника відділу управління Тульського губернського комітету внутрішніх справ; начальник Тульської робітничо-селянської міліції.

У 1930—1934 роках — голова виконавчого комітету Веньовської районної ради Московської області.

У 1934—1937 роках — голова виконавчого комітету Тульської районної ради Московської області.

До жовтня 1937 року — заступник голови виконавчого комітету Московської обласної ради.

З жовтня 1937 року по квітень 1938 року — голова Організаційного комітету Президії ВЦВК РРФСР по Тульській області.

7 квітня 1938 року заарештований органами НКВС СРСР. 28 липня 1938 року засуджений Військовою колегією Верховного Суду СРСР за статтею 58-10 КК РРФСР до страти. Того ж дня розстріляний на полігоні НКВС «Комунарка» біля Москви.

Реабілітований 8 лютого 1956 року Верховним судом СРСР.