Коломенське

Коломенське
55°40′04″ пн. ш. 37°40′00″ сх. д. / 55.66767° пн. ш. 37.66657° сх. д. / 55.66767; 37.66657
Країна	Росія
Розташування	Nagatinsky Zaton Districtd
Тип	музей-заповідникd парк садиба[d] село природна територія особливої охорони Росіїd пам’ятка і пам’ятка архітектуриd
Перша згадка	1336
Дата заснування	1532
Коломенське Коломенське (Росія)
Медіафайли у Вікісховищі

Коло́менське (рос. Коломенское) — музей-заповідник у Москві. Колишнє великокняже й царське село, з 1960-х у межах Москви. Розташоване на правому березі Москви-ріки.

Перша згадка міститься в духовній грамоті Івана Калити близько 1339 року.

У 1606 в Коломенському стояв табір Івана Болотникова.

У 1662 тут відбулася розправа над учасниками Московського повстання 1662 року.

У 1667—1671 у Коломенському збудований дерев'яний палац для родини царя Олексія Михайловича (архітектори С. Петров та І. Михайлов), частково перебудований у 1681 С. Дементьєвим і розібраний внаслідок ветхості в 1768. Реконструкція-макет створена в 2008—2010.

У 1923 оголошене філією Державного історичного музею як колекція декоративного мистецтва.

З 1971 є музеєм-заповідником. З Миколо-Карельського монастиря туди перевезено надбрамну вежу, з Архангельська — будинок Петра І, з Братського острогу — сторожову вежу.

Знамените своїм архітектурним ансамблем XVI—XVII століть, куди входять церква Вознесіння (1532), церква Усікновіння глави Іоанна Предтечі в Дьяковському (1547), храм-дзвіниця Юрія Змієборця (XVI ст.), Казанська церква (1660-і).

• Коломенське [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.