Коломійцев Костянтин Гаврилович

Коломійцев Костянтин Гаврилович
Коломійцев Костянтин Гаврилович
Народився	17 грудня 1904; тепер Донецька область
Помер	23 вересня 1983 (78 років); місто Дніпропетровськ, тепер місто Дніпро
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»Медаль «За оборону Сталінграда»
	; ; ;

Костянтин Гаврилович Коломійцев (нар. 17 грудня 1904(19041217), тепер Донецька область — 23 вересня 1983, місто Дніпропетровськ, тепер місто Дніпро) — радянський діяч, залізничник, начальник Сталінської (Придніпровської) залізниці (в 1951—1969 роках). Герой Соціалістичної Праці (4.08.1966).

Життєпис

Народився в робітничій родині. У 1920 році закінчив школу.

У 1920—1924 роках — конторник служби руху Рязано-Уральської залізниці. У 1924—1925 роках — секретар комсомольського осередку станції Саратов-1. У 1925 році поступив на професійні курси. Після закінчення курсів в 1926 році працював запасним агентом.

У 1926—1928 роках служив у Червоній армії.

У 1928—1929 роках — секретар, диспетчер служби руху Рязано-Уральської залізниці. Брав участь у проведенні колективізації в Лисогорському районі (нині Саратовської області).

У 1930—1933 роках — студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933—1934 роках — інженер станції Саратов. З грудня 1934 по 1939 рік — заступник начальника станції Саратов-2; заступник старшого диспетчера Саратовського відділення залізниці; начальник технічного відділу служби руху, заступник начальника і начальник служби руху, заступник начальника Центрального управління руху Наркомату шляхів сполучення СРСР.

У 1939—1941 роках — помічник начальника розпорядчого відділу служби руху Рязано-Уральської залізниці.

З червня 1941 року — завідувач транспортного відділу Саратовського міського комітету ВКП(б).

У 1945—1948 роках — завідувач транспортного відділу Саратовського обласного комітету ВКП(б).

У 1948—1949 роках — головний інженер Рязано-Уральської залізниці.

У червні 1949 — березні 1951 року — 1-й заступник начальника Уфимської залізниці.

У березні 1951 — 1969 року — начальник Сталінської (з 1961 року — Придніпровської) залізниці.

Указом Президії Верховної Ради від 4 серпня 1966 року за видатні успіхи, досягнуті у виконанні завдань семирічного плану перевезень, розвитку і технічної реконструкції залізниць, Коломійцеву Костянтину Гавриловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1969 року — персональний пенсіонер у місті Дніпропетровську. Працював викладачем Дніпропетровського металургійного інституту.

Помер 23 вересня 1983 року.