Колумб (місячний кратер)
Кра́тер Колу́мб (лат. Colombo) — великий стародавній метеоритний кратер в материковій місцевості між Морем Нектару і Морем Достатку на видимому боці Місяця. Назву присвоєно в честь іспанського мореплавця Христофора Колумба (1451—1506) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у нектарському періоді[1] Опис кратера Найближчими сусідами кратера Колумб є кратер Боненбергер[en] на заході; кратер Магеллан[en] на півночі північному заході; кратер Белло[en] на північному сході; кратер Мак-Клюр[en] на сході; кратер Кук[en] на південному сході; кратер Монж на півдні південному сході і кратер Сантбех[en] на півдні південному заході. На захід від кратера Колумб розташовуються гори Піренеї і Море Нектару за ними, на півночі — Море Достатку[2]. Селенографічні координати центру кратера 15°16′ пд. ш. 46°01′ сх. д. / 15.26° пд. ш. 46.02° сх. д., діаметр 79,0 км[3], глибина 2,53 км[4]. Кратер Колумб має полігональну форму та зазнав суттєвих руйнувань за тривалий час свого існування, особливо у південній частині. Вал згладжений, порізаний долинами, північно-західна частина валу перекрита сателітним кратером Колумб A (див. нижче), південно-західна — сателітним кратером Колумб B, до південної частини валу прилягає гірський хребет. Внутрішній схил валу має терасоподібну структуру і є асиметричним: вузький у північній та північно-західній, широкий у південно-східній частині. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 2400 м, об'єм кратера становить приблизно 5300 км³[1]. Дно чаші є відносно рівним, у її центрі розташовується скупчення пагорбів, один з яких досягає висоти 800 м[5]. Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
